fbpx

Новинний Digest

  • Загрози від подрібнення бізнесу на ФОПи
  • Найбільше скаржаться на митників і податківців
  • Якщо здійснюєте контрольовані операції
  • Що демонструватимуть на виставці «Іnterzum 2019»
  • Світовий ринок м’яких меблів

Все, що відбулося минулого тижня в Україні та світі і що є актуальним для меблевика, читайте у нашому дайджесті:

1. Коли великі компанії використовують для ведення бізнесу схему з фізичними особами-підприємцями – це є зловживанням ситуацією. Про це заявив глава Державної податкової служби Сергій Верланов.
За його словами, для вирішення цієї проблеми приймати нові закони не потрібно. «Ми будемо шукати аргументи – в існуючому законодавстві, в судовій практиці, в Кодексі законів про працю – про те, що є ситуації, в яких практикуються зловживання».
Глава ДПС також зазначив, що практично весь малий і середній бізнес так чи інакше пов’язаний з ФОП та юридичними особами на спрощеній системі оподаткування, і це є великим викликом для української економіки. «Поділ цих малих і середніх бізнесів на кілька, кілька десятків або сотень ФОП не дає фактично консолідувати звітність компанії, показати вартість цього бізнесу, отже, бізнес перестає розвиватися», – заявив Сергій Верланов.
Чиновник підкреслив, що 98,5% податку на прибуток в Україні платять лише 5 тисяч компаній, хоча зареєстровано в 100 разів більше – близько 500 тисяч.
Він також додав, що через це бізнес не може отримати капітал для розширення бізнесу, впровадження інновацій та виходу на міжнародні ринки.

2. У першому кварталі 2019 року в Україні зафіксували рекордну кількість скарг на дії податкової та митної служб, повідомляє прес-служба Ради бізнес-омбудсмена (РБО) в звіті про результати діяльності органу за вказаний період.
Разом із тим, як повідомляється в звіті, кількість звернень з таких податкових питань як, наприклад, блокування податкових накладних, податкових кримінальних справ або електронного адміністрування ПДВ скоротилася в порівнянні з попереднім кварталом на 15%.
Що ж стосується скарг на митників, то в першому кварталі їх кількість досягла рекорду й склала 29 звернень. Вони передусім стосуються затримок митного оформлення та коригування митної вартості. Всього ж РБО зуміла повернути скаржникам 21 млн. гривень, з яких левова частина – повернення митних платежів та скасування коригування вартості імпортованих товарів.

3. З урахуванням щорічних змін до Податкового кодексу щодо трансфертного ціноутворення (ТЦ) та посилення уваги з до міжнародних операцій ймовірність компанії отримати запит від податкового органу значно підвищується. Що треба знати, аби не натрапити на неприємності.
По-перше, треба нагадати, що крім низькоподаткових юрисдикцій з 2017 року під контроль ТЦ в Україні потрапляють і певні організаційно-правові форми нерезидентів в цілком респектабельних країнах, наприклад, у Німеччині, Великобританії чи Польщі.
По-друге, минулого року змінився перелік країн із низькими ставками корпоративного податку (розмір податку на прибуток – менше 13%). Через деякий час і через певний дипломатичний скандал шість країн (Естонія, Латвія, Грузія, Мальта, Угорщина і Болгарія) були виключені з цього списку. І це створює чимало проблем для українських компаній, що подають звітність із ТЦ за 2018 рік. Оскільки їм доводиться звітувати про операції з нерезидентами з цих країн, поки ті були в списку. Тут потрібно дуже уважно стежити за датами виконання контрактів (перехід права власності, дата надання послуг), щоб визначити, які операції вважаються контрольованими.
По-третє, з 1 січня 2019 року посилилися правила контролю за операціями з номінальними посередниками, так званими «компаніями-оболонками» (shell company), які не здійснюють ніякої реальної госпдіяльності й часто використовуються в експортно-імпортні операції українських компаній.

4. Звісно, з різних причин не всі наші колеги – меблярі й дизайнери – потраплять на кельнську виставку «Іnterzum 2019», яка завтра розпочинається в Кельні. Але, щоб ви були в курсі того, що вона демонструватиме цьогоріч, ми підготували про це стислу інформацію.
Виставка матиме чотири трендових зони: Digitalization, Tiny Spaces, Disruptive Materials и Mobile Spaces. Коротко розповімо про зміст кожної з них у цій та подальших добірках новин.
«Чергова технологічна революція – цифрова – радикальним чином змінює не тільки виробництво, але й ритейл. Індивідуалізація житлових інтер’єрів, персоніфікація меблів, цифровізація власне самих меблів та аксесуарів і, нарешті, нові зручності в процесі здійснення покупок, – ось ключові аспекти, яким сьогодні приділяють увагу передовики інтер’єрної галузі» – так на прес-конференції з нагоди відкриття виставки презентували зону Digitalization, що займе залу 3.2. Питання тільки в тому, як передбачити очікування клієнта, пропонуючи йому новий досвід за допомогою цифрових технологій. Але все одно «цифра» уже залишає незгладимий слід у дизайні, виробництві, продажах і логістиці.

5. Ринок м’яких меблів, згідно з актуальними підрахунками міланського центру промислових досліджень «CSIL», становить 16% світового споживання всієї меблевої продукції, а обсяг сектора в грошовому вимірі оцінюється в 74 млрд. доларів. Найбільшими ринками збуту м’яких меблів сьогодні, як і раніше, є Китай, Сполучені Штати й Німеччина.
Світові продажі м’яких меблів за період з 2008 по 2017 роки зросла на 23%, головним чином за рахунок азіатських країн. Китай, Індія та Індонезія – найбільш швидко зростаючі ринки в своєму макрорегіоні. Так, КНР демонструвала середньорічні темпи зростання продажів м’яких меблів на 7%, взявши 2017 року планку в 20 млрд. доларів. У нинішньому, за прогнозами аналітиків, Азія й Океанія знову залишаться в лідерах за темпами збільшення продажів диванів і крісел.
Якщо говорити про світові обсяги виробництва м’яких меблів, то з 2012 по 2017-й рік вони зросли на 14%, – і ця динаміка краща, ніж у меблів в цілому. Основну частку – 54% – сукупного випуску диванів і крісел забезпечують фабрики Азіатсько-Тихоокеанського регіону. Внесок Європи становить 21%, Північної Америки – 15%. У топовому списку країн-лідерів дівановиробництва значаться Китай, США, Польща, Індія, Італія й Німеччина. Ці шість держав закривають майже 80% світової потреби в продукції «м’якого» сектора.

Share This: