Кожен (як людина, так і група людей чи в цілому компанія), хто щось створює, одразу ж набуває авторського права чи права інтелектуальної власності на те, що ним (ними) створене. Існують правові механізми закріплення за авторами (творцями) таких прав та їхнього захисту. 

Меблевиробництво, як і будь-який інший вид людської діяльності – це теж творення талантом, знаннями, набутим досвідом, засобами виробництва об’єктів інтелектуальної власності. Причому обʼєктом авторського права або права інтелектуальної власності є як готовий меблевий виріб, так і його дизайнерський (конструкторський) проект, на основі якого виріб створено. Більше того, підлягають охороні й незавершені проекти: креслення, промислові зразки, макети.

Про те, як захистити авторське право й право інтелектуальної власності дизайнерам і меблярам та як не стати його порушниками, розповів Михайло Гончарук – адвокат, керуючий партнер юридичної фірми «Гончарук и партнери».

Можливості для захисту авторського права та відповідальність за його порушення

Із уже сказаного Михайлом Гончаруком у першій частині розширеного коментаря відомо, що особа, група осіб, компанія одразу, автоматично набуває (набувають) авторського права чи права інтелектуальної власності, якщо зʼявиться щось, створене ними. Це світова практика й відповідно це зафіксовано чинним  Законом України «Про авторське право і суміжні права». Навіть, якщо такі права, як і їхній обʼєкти, не будуть заявлені публічно. 

– Поняття «презумпція авторства» і є свідченням того, що авторське право настає автоматично, тільки-но твір чи якийсь продукт буде створений?

– Це – доволі умовне поняття. Воно означає: якщо хтось заявляє своє авторство, то воно не піддається сумніву, поки хтось інший не заявить протилежне і не доведе цього. Зазвичай у суді.

Але краще, надійніше буде, якщо своє авторське право чи право інтелектуальної власності не тільки заявити, а й офіційно зафіксувати. Краще буде у випадку, якщо ці права будуть кимось із шкодою для правовласника порушені, безпідставно привласнені, й він захоче їх відстояти, присікти порушення й  покарати порушника. Переважно покарання обмежується стягненням грошової компенсації за завдану шкоду, хоча закон передбачає й кримінальну відповідальність.

Ми поцікавилися у Михайла Гончарука, який механізм  реєстрації авторського права й права інтелектуальної власності й хто виконує таку реєстрацію.

Реєстрацію авторського права в Україні здійснює Державний департамент інтелектуальної власності. Заявки на реєстрацію авторського права подаються в Українське агентство з авторських і суміжних прав, що є структурним підрозділом департаменту. Реєстрація авторського права триває в середньому 2-3 місяці (сама реєстрація – місяць від дати надходження заявки та видача свідоцтва – місяць від дати реєстрації).

Для автора, який усвідомлює себе правовласником створеного ним, важливо, аби він був визнаний і зазначений, як автор, і те, щоб він мав від того якусь вигоду, зокрема й матеріальну. Саме тому  в разі доведення автором фактів порушення його авторського права він у суді зазвичай і вимагає передусім грошової компенсації  за таке порушення.

Тут постає питання, а якого розміру може бути грошова компенсація в разі порушення авторського права чи права інтелектуальної власності. Якщо, приміром, якийсь «гаражник»,  який зазіхнув на чиєсь право інтелектуальної власності, продає в місяць десяток столів, які є підробкою чиєїсь моделі, то законний правовласник, який позивається проти нього, навряд чи може розраховувати на мільйонну компенсацію, але може розраховувати на такий розмір компенсації, якщо документально доведе, що зловмисник тисячами тиражує підробку оригінальної моделі його стола. Нерідко для позивача важливим є вже сам факт притягнення  підробника його продуктів до судової відповідальності.

– У меблярстві вельми поширена практика, коли меблевики, а то й дизайнери не тупо копіюють, не передирають один в один чиїсь вдалі моделі меблів, а лише запозичують оригінальну ідею, яку вони в них розгледіли, з тим, аби творчо її переосмислити, розвинути чи трансформувати в іншу, яку реалізовують уже в своїх виробах. Зазвичай таким запозиченням піддаються меблі зарубіжних виробників, знаних і авторитетних торгових марок  Це є плагіатом? І де межа між ним і такого роду запозиченнями? І чи вона законодавчо якось проведена?

– По-перше, про ідеї. Будь-яка ідея, яка зародиться навіть у геніальній голові, поки не буде реалізованою, поки не набуде матеріального втілення, не стане обʼєктом авторського права або права інтелектуальної власності. Навіть, якщо буде виголошена публічно. А якщо чиясь реалізована ідея буде кимось іншим переосмислена, як було сказано, і переосмисленою втілиться вже в його витворі, то тут можуть бути, так би мовити, варіанти. З огляду на те, наскільки глибоко й творчо буде переосмислене запозичення і в результаті який рівень схожості новий обʼєкт, що буде створений, матиме із тим виробом, ідея якого була запозичена. Законодавство жодним чином ці нюанси не регламентує. Тому такі запозичальники не гарантовані від того, що також можуть бути запідозреними у посяганні на чужу інтелектуальну власність, і, щоб убезпечитись від цього й довести в разі чого протилежне, треба знову ж таки мати й надати переконливі докази свого переосмислення (креслення, малюнки, ескізи, макети, тощо) і що в результаті їхні вироби також по-своєму оригінальні, хоча й схожі з виробами тих, хто має до них претензії. Втім, навіть, якщо такі докази надаються і є достатньо переконливими, без спеціальної експертизи, яка повинна дати їм підтвердження, під час судової тяжби не обійтися.

– У першій частині зауважувалося, що в меблярстві для захисту  від підробок можна використовувати  не тільки  реєстрацію авторського права й права інтелектуальної власності, а патентування. Яка відмінність між авторським та патентним правами і чи однакову правову силу вони мають?

– Повторюся, що авторським правом захищається якийсь твір, до якого в меблярстві може бути прирівняним і дизайнерський проєкт. А патентне право ближче до права на інтелектуальну власність, тобто розповсюджується на реальні предмети: винаходи, промислові вироби, зразки, оригінальні моделі. Не тільки на предмети в цілому, а й на окремиі їхні частини, вузли, механізми, агрегати. А також фурнітурні чи компонуючі елементи, якщо говорити про меблеві зразки. Супроводжуються вони відповідними кресленнями, іншими свідченнями їхньої інноваційності. Відмінність патентного права від авторського ще й у тому, що воно набувається тільки реєстраційним чином, а авторське, як ми вже говорили, набувається й без його реєстрації. 

Варто зауважити, що право інтелектуальної власності ширше поняття, ніж патентне право, яке, власне, є його складовою частиною, різновидом.

Для того, щоб оригінальна меблева модель чи якась її складова мала правову охорону, необхідно подати заявку в патентне відомство «Укрпатент», після цього обʼєкт проходить державну експертизу для перевірки його патентоспроможності. Тільки після цього, обʼєкт реєструється в реєстрі й публікується в офіційному джерелі інформації патентного відомства. Пройшовши всі ці етапи, заявник отримує виняткове право на представлений обʼєкт і на підтвердження цього йому видається патент.

                      (Третя частина буде заключною)