• Безмитний експорт в ЄС
• Не втрата роботи, а призупинення трудового договору
• Зміни до порядку обчислення середньої заробітної плати
• У польських меблярів поменшало оптимізму
• Як «ІКЕА» допомагає українським біженцям

Все, що відбулося минулого тижня в Україні та світі і що є актуальним та цікавим для меблевика, читайте у нашому дайджесті:

1. Президент В. Зеленський повідомив, що Європейською комісією погоджено відмінити на рік усі мита й квоти на український експорт, а також призупинити дію антидемпінгових тарифів. Саме зараз це дасть Україні змогу зберегти за максимумом економічну активність у країні, національне виробництво. Але потрібно розглядати це рішення не тільки в українському контексті, достатній обсяг експорту нашої продукції на європейські та глобальні ринки стане вагомим міжнародним антикризовим інструментом, зазначив В. Зеленський. На черзі нові рішення партнерів для лібералізації українського експорту.
Те ж саме зробила згідно з угодою про вільну торгівлю Великобританія, аби «надати Україні економічну підтримку у скрутний час».
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав і Сполучені Штати в такий же спосіб підтримати Україну.

2. Війна примусила багатьох людей в Україні покинути свої домівки й рятуватись від загарбників в інших регіонах України або за кордоном. У зв’язку з цим вони втратили можливість працювати на місці своєї постійної роботи. А оскільки евакуація в більшості випадків відбувалася терміново, люди не встигали часом навіть попередити роботодавців про свій від’їзд.
Виникло питання, в якому статусі перебуває людина, яка не звільнилася й не має такого наміру, але тривалий час відсутня на робочому місці через обставини непереборної сили? А також, які її перспективи повернутися на своє робоче місце через невизначений час, коли небезпека мине, й повноцінна робота підприємства відновиться?
Щоб владнати стосунки між роботодавцями й працівниками, Верховна Рада ухвалила закон «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Він зокрема запроваджує нове поняття – «призупинення трудового договору». Воно визначається як «тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором».
Причиною призупинення трудового договору закон визначає збройну агресію проти України, яка виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинити трудовий договір можна з 24 лютого нинішнього року або з будь-якої іншої пізнішої дати. Тривати призупинення може до скасування режиму воєнного стану або до будь-якої іншої дати, з якої сторони вважатимуть за потрібне відновити дію договору.
Ініціатором призупинення трудового договору можуть бути працівник чи роботодавець. Закон визначає, що ця сторона повинна повідомити іншу сторону про своє рішення «в будь-який доступний спосіб».

3. Уряд вніс зміни до порядку обчислення середньої заробітної плати. Це дасть змогу коректно обчислити середню заробітну плату на підприємствах, які внаслідок бойових дій змушені переривати діяльність. Передбачені такі поправки:
– з розрахункового періоду, під час якого обчислюється середня зарплата, виключається час, в який були відсутні дані про нараховану заробітну плату працівникові внаслідок бойових дій;
– якщо працівник частково відпрацював період, за який нараховано премію чи іншу заохочувальну виплату, то при обчисленні середньої заробітної плати враховується фактично нарахована сума такої премії.
Правильний розрахунок середньої зарплатні необхідний, щоб розраховувати належні працівникам виплати, зокрема, «відпускні» й компенсації за невикористані відпустки, суми виплат у разі службових відряджень, збережений середній заробіток за період військової служби, виплати за вимушений прогул тощо.

4. Прогноз меблевої галузі Польщі перед нападом Росії на Україну був сприятливим. Після більш ніж двох місяців війни невизначеність її подальшого перебігу дає менш оптимістичні прогнози.
Щоправда, наплив біженців до Польщі викликав у березні короткочасний імпульс попиту (необхідність облаштувати квартири та місця проживання, переважно ліжками та матрацами), але невизначеність щодо подальшого перебігу війни спонукає експертів формулювати менш оптимістичні прогнози. Це пов’язано з уповільненням приватних інвестицій та зниженням схильності споживачів купувати товари тривалого користування.

5. Усвідомлюючи гуманітарну кризу, викликану війною в Україні, шведська «IKEA» долучилася до допомоги постраждалим внаслідок російської агресії, передусім біженцям, що опинилися в Польщі. За перші чотири тижні війни було придбано понад 50 000 продуктових наборів, якими скористалися понад 36 тис. людей.
У планах створення безпечного, довгострокового житла, сприяння у працевлаштуванні, особливо жінок.
«ІKEA» була першою компанією в Польщі, яка системно підійшла до теми залучення на ринок праці біженців.