☝️У травні Україна має почати працювати
☝️Готуємося до післякарантинних змін
☝️Управління викликами: у бізнесі, як і в спорті
☝️Парадигма споживання зміниться
☝️Маржа в меблевиробництві може скотитися до нуля

Все, що відбулося минулого тижня в Україні та світі і що є актуальним для меблевика, читайте у нашому дайджесті:

1. В Україні карантин можуть продовжити до початку травня, але в травні Україна має почати працювати. Принаймні такі наміри у прем’єр-міністра Дениса Шмагаля.
Він сказав, уряд працює над розв’язанням низки питань, зокрема:
– як українці виходитимуть на роботу;
– які нові соціальні стандарти потрібно створити;
– як розтягнути години пік, щоб уникати великого скупчення людей.
«Переломний момент, я думаю, настане після Великодня. Тоді ми почнемо оприлюднювати план заходів, які ми розробили, щоб підтримати малий і середній бізнес».

2. Вже сьогодні треба починати готувати нові бізнес-моделі й продукти для оновленого післякарантинного людства й величезного споживчого ринку. Це радить Анатолій Амелін, співзасновник та директор економічних програм «Ukrainian Institute for the Future».
Будь-яка криза рано чи пізно закінчиться, а звички залишаться, й можна припустити, що зміни будуть такими:
одяг, як і нові меблі, матимуть все менш важливе значення в житті людей. Вимоги до дизайну, якості знижуватимуться. Новий тренд – no brand. Капіталізація luxury брендів скоро розчиниться;
– все простіше буде працювати дистанційно. Це вплине на обладнання, що купується для цього. Зміниться формат офісів і структура попиту на них, а відтак і їхнє вмеблювання;
– меншим буде попит на предмети розкоші. Карантин показав, що являє справжню цінність, а що – ні;
– виросте частка віртуальних активів і продуктів. Віртуальний простір стане й місцем відпочинку, й роботи, й навіть особистого життя.

3. У мотиваційній книзі відомого боксера й менш відомого підприємця Володимира Кличка «Як застосувати спортивну стратегію у житті та бізнесі» йдеться про дванадцять стратегічних принципів управління викликами, які він напрацював протягом спортивної кар’єри й успішно використовує в бізнесі та житті. Складні ситуації й випробування, – можна сказати, речі буденні. Цих викликів неможливо уникнути, однак можна навчитися управляти ними.
«Проблем немає, є тільки виклики, – переконаний автор. – Треба лише бути готовими їх розпізнати, оцінити й подолати. Якщо не вдалося, не варто однозначно трактувати це, як поразку. Можливо, слід змінити мету. Або ж піти дещо іншим шляхом, ніж планувалося».

4. У період карантину очікувалося різке збільшення відвідування на платформах e-commerce. Але досі таке очікування не виправдалися. Хоча практично всі ділові комунікації перемістилися в онлайн, але значного збільшення онлайн-потоку в роздробі, за винятком магазинів продуктів харчування та інших товарів першої необхідності, до сих пір не відбулося. Втім, торгівля непродовольчими товарами в онлайні демонструє певну стабілізацію у порівнянні з серединою березня.
Швидкість відновлення конкретних ринків і глибина «коронакризи» в споживанні залежать, передусім, від того, наскільки м’які або жорсткі карантинні протоколи застосовуються в конкретній державі, – підкреслюється в аналітичній записці ресурсу «SimilarWeb», який спеціалізується на аналізі глобального інтернет-трафіку. Уже ясно, що пандемія коронавірусу із ряду світових неприємностей, що викликають довгострокові зрушення в парадигмі споживання по всьому світу. Багато з цих змін продовжують тенденції, які ми спостерігали на ринках в останнє десятиліття. Нові бізнес-моделі, які формуються в таких умовах, дозволять ряду компаній і брендів серйозно зміцнити свої позиції на ринку. У довгостроковій перспективі у виграші опиняться ті, хто зможе транслювати своїм клієнтам новий досвід і враження, що полегшують перехід від старої парадигми споживання до нової, резюмують аналітики.

5. Хоча, як відомо, Україна не Росія, однак меблеві ринки обох країн і тенденції на них залишаються схожими. От, приміром, як їх оцінює комерційний директор російської компанії «Ангстрем» Петро Казорін:
«У нинішній ситуації важко передбачити, як поведе себе ринок корпусних меблів для дому. Якби ми спостерігали зростання попиту, то, швидше за все, гравці почали б масово підвищувати ціни. Але російський ринок стогнує вже протягом декількох років, тому будь-які цінові маневри вимагають зараз зваженого підходу, ретельного аналізу ризиків. Чим, я вважаю, і зайняті зараз колеги-меблевики.
Думаю, однак, що багато виробників на підвищення цін не підуть, принаймні – поки у них є можливість працювати на старих запасах комплектуючих. Більш того, в боротьбі за залишки активних споживачів багато фабрик будуть готові знижувати маржу – аж до нуля. І тільки коли ринок повернеться до зростання, може йти мова про підвищення цін.
У тих же, хто цілеспрямовано працював над зниженням собівартості продукції, простору для маневру більше.
Взагалі, мені здається, в умовах зменшеного попиту меблі стають більш конкурентоспроможними – в порівнянні з деякими іншими категоріями витрат. Так, сектор товарів для дому може розраховувати на перерозподіл частини коштів, скажімо, з бюджету на туристичні поїздки (які тепер відкладаються на невизначений термін). Теоретично, ці вивільнені кошти можуть бути спрямовані на ремонт і оновлення інтер’єру, особливо коли люди переходять на віддалену роботу й прагнуть максимально покращити умови свого домашнього перебування. Все питання в тому, чи вдасться меблярам встановити відповідну комунікацію й належним чином мотивувати споживача».