• На ринку деревини стільки ж, як торік
• Виросло покоління, що ігнорує домашні кухні
• Страхувальний «Захист для бізнесу»
• Треба планувати час для позаробочих активностей
• Віддалена робота таїть загрози

Все, що відбулося минулого тижня в Україні та світі і що є актуальним та цікавим для меблевика, читайте у нашому дайджесті:

1. Ліс – це відновлювальний ресурс, але як правильно його використовувати? Саме це під час «круглого столу» обговорили деревообробники, екологічна спільнота та представники Держлісагентства.

Зараз маємо ситуацію, коли деревообробники вимагають дати на ринок більше сировини, а екологічна спільнота, навпаки, каже, що треба зменшити кількість рубок. А є ще й є наукова точка зору та міжнародна практика лісівників. 

З урахуванням попередньої динаміки заготівлі деревини, очікувано, що цьогоріч  українська економіка отримає близько 17-17,5 млн. кубометрів вітчизняних лісоматеріалів, що співставно з обсягом заготівлі деревини минулого року.

Під час засідання «круглого столу» вирішено прийняти спільну резолюцію, яка певною мірою могла б збалансувати потреби деревообробників, вимоги екологів і реальні можливості лісівників із врахуванням думок науковців. Докладніше про законопроект “Про ринок деревини” читайте, будь ласка, у статті за посиланням.

2. Меблярам треба зважати на тенденції, що ширяться в сфері приготування їжі та харчування, й відповідно на них реагувати. Тенденція харчуватися поза домом, на думку експертів, здебільшого повʼязана з новими поведінковими звичками молоді в світі та Україні. Виросло покоління, яке ігнорує домашнє приготування їжі: почати день із кави в кавʼярні або замовити піцу в офіс стає звичним для зумерів та міленіалів.  На це активно відреагував ритейл, який з харчовими продуктами за своїм профілем безпосередньо не повʼязаний,  і почав  наступати на пʼяти ресторанному бізнесу, загнаному в кут локдаунами. Не тільки мережі продуктових супермаркетів збільшують розміри кулінарних відділів магазинів та відкривають у них фудзони – навіть у мережах будівельних гіпермаркетів відкриваються зони з продуктами та готовою їжею. Зараз українців годують і автозаправні станції, і численні ятки із фастфудом.

3. Із початку 2021 року в Україні  зафіксовано 2532 випадки виробничого травмування, з яких 287 — із летальним кінцем. Зазвичай відшкодування збитків та оплата лікування лягають на плечі роботодавця та Фонду соціального страхування. У середньому сума таких виплат може сягати 4-5 тисяч гривень. Часто цього буває недостатньо для покриття вартості лікування та подальшої реабілітації.

Департамент корпоративного бізнесу «TAS Life» розробив продукт «Захист для бізнесу», який повністю задовольняє потреби як найманих працівників, так і роботодавців. Передбачені страхові виплати у разі отримання більш ніж 130 найпоширеніших виробничих травм та захворювань, зокрема CODIV-19. А ще необмежена кількість консультацій терапевта чи педіатра та чотири консультації профільних лікарів. Крім того, є можливість отримати альтернативну  медичну думку від провідних фахівців України та світу, а у разі втрати працівником життя на роботі програма гарантує виплату 100% від страхової суми. Застрахувавши колектив, роботодавець не лише посилює HR-бренд, а й зменшує плинність цінних кадрів.

4. Карантин, глобалізація та діджиталізація вплинули на світ. Люди більшість транзакцій здійснюють в інтернеті, для роботи не потрібно виходити з дому, а технологічні рішення допомагають не лише заробляти гроші, а й просувати бренд країн. І українські бізнеси адаптуються до нових умов. Кожен бізнес має свої рішення для цього. Опитані компанією «Rabota.ua» підприємці назвали ключові з них:

– використання хмарних сервісів Microsoft;

– підключення команд до Microsoft Teams для пришвидшення та синхронізації внутрішніх комунікацій;

– створення ініціативної команди BCP team (business continuous planning);

– оцифрування Kanban-дошки HR-команди в Trello;

– використання для брейнштормів Miro.

Один із головних інсайдів звучить так: «Необхідно планувати час для позаробочих активностей, адже найкреативніші ідеї народжуються в черзі за кавою».

5. Згідно з глобальним дослідженням компанії «ESET», 73% керівників, у яких у штаті є віддалені працівники, вважають кіберзагрози цілком реальною небезпекою для їхнього бізнесу. При цьому половина організацій вже піддавалася атакам хакерів раніше.

Є кілька слабких місць, якими поспішають скористатися зловмисники. Коли команда працює всередині своєї корпоративної мережі з налаштованим фаєрволом, політиками та обмеженнями, ситуацію вдається тримати під контролем. Але як тільки співробітники залишають стіни офісу й підключаються до корпоративних ресурсів із менш захищених особистих пристроїв, це кратно збільшує кіберризики.