Щоб меблярі «породичалися» з дизайнерами
Про невідкладну потребу взаємовигідного кооперування вітчизняного меблевиробництва з українськими дизайнерами для створення спільних проектів, які б впевнено вивели меблеву галузь країни на міжнародну орбіту, в меблярському середовищі останні кілька років говорять постійно. Не скажеш, що в цій справі повний застій та цілковита відстороненість дизайну від виробництва. Маємо десятки прикладів успіху таких меблетворчих союзів, але очевидно, що така тандемність ще не набула того кількісного рівня, який ми міг перерости в якісний, що став би рушійною силою омріяного прориву галузі.
Саме тому ця проблема раз-по-раз і порушується обопільно гостро що дизайнерами, що меблярами. Ясна річ, залишається вона актуальною й для Української Асоціації Меблевиків, яка в міру своїх можливостей намагається в різний спосіб «породичати» меблярів і дизайнерів, бо й ті, й інші в сфері її статутної діяльності. Останнім часом у неї в цій справі зʼявилися активні й креативні партнери: Європейська школа дизайну, з якою підписаний меморандум про співпрацю, й Агенція з дослідження й реалізації проєктів у сфері дизайну «MAЇNO Design». Недавно завершена влаштована нею виставка «Ukrainian Design Brands. Тотальна присутність» за участі компаній-членів УАМ стала першим практичним свідченням реального партнерства в активізації кооперування дизайнерів з меблярами, адже партнерами виставки були серед інших як УАМ, так і EDS.
Не забарився й наступний спільний захід у цьому напрямку. Ним став проведена у Європейській школі дизайну дизайн-сесія на тему взаємодії дизайнерів та виробників – «D-Unit. Фокус на український дизайн». Проблематика все та ж: необхідність та перспективність кооперації дизайнерів та меблевиків, зокрема у виробництві серійних меблів.
Координаційний центр між дизайнерами та виробниками
Якщо конкретизувати глобальність цього завдання в покроковості його виконання, то учасники дизайн-сесії зокрема наголошували на необхідності створення координаційного центру між дизайнерами й виробниками, який би моніторив і поєднував їхні інтереси й прагнення, бо в цілому українська ситуація все ще така, що «дизайнери щось там проектують, не будучи впевненими в його реалізації, а меблярі щось там виробляють, але в підсумку галузь не задоволена результатом». Про це зокрема говорив керівник EDS Дмитро Медяник, який вважає, що такий координаційний центр має стати «інструментом методології взаєморозуміння», оскільки відсутність взаєморозуміння і є головною перешкодою на шляху кооперування меблярів і дизайнерів: часто те, що вигідне й прийнятне для дизайнерів, не влаштовує меблярів та навпаки (учасники сесії наводили конкретні приклади такого спотикання у взаєминах сторін). Власне, дана сесія й стала фактичним створенням й одночасною презентацією такого координаційного взаємодіючого центру «D-Unit».
Алгоритми роботи предметних дизайнерів з меблевими фабриками на міжнародному рівні
Поділитися досвідом співпраці між дизайнером та меблевими виробниками було запрошено предметного дизайнера та девелопера відділу «Меблі» міжнародної компанії Flipkart/Walmart. Гостя події Прадипа Кумара було підключено до ефіру за допомогою платформи Zoom. Він розказав, як саме створює колекції меблів Private label для Walmart, а також для меблевих фабрик з Китаю, Малайзії, Азербайджану, США та інших країн. Зокрема, робота починається з обговорення технічного завдання, під час складання якого замовник та виконавець з’ясовують:
- ціновий сегмент,
- виробничі можливості,
- матеріали, з яких буде виготовлено меблі,
- канали продажу колекції,
- портрет споживача,
- склад колекції та інше.
Після цього Прадип та його команда готують мудборд – колаж з фото, малюнків та схем, які б ілюстрували загальну концепцію майбутньої колекції. За фактом ознайомлення виробника з таким колажем та внесенням можливих змін та поправок щодо креативу, дизайнери готують зображення концепту одного з предметів колекції, наприклад, комоду чи ліжка. Вже після затвердження обраного концепту дизайн-студія готує зображення та технічну документацію на решту предметів колекції. До речі, одна колекція може містити 10, а іноді 20 і більше предметів меблів. В обов’язковому порядку Прадіп відвідує фабрику на етапі виготовлення прототипів, вносить необхідні корективи в дизайн та/або конструктив предметів меблів. І вже після тестування та затвердження технологічних карт Прадіп з командою готують презентаційні матеріали, за необхідності інструкції зі складання, упаковку, каталоги та сайт.
Тільки для одного зі своїх клієнтів Pradeep готує 12 колекцій на рік, що представляють собою меблі для вітальні, спальні, обідні комплекти та меблі для вхідної групи.
Учасники зустрічі задавали багато питань та вже після ефіру деякі виробники звернулися до організаторів події за контактами даної дизайн студії.
Потенціал роботи D-Unit на меблевому ринку України
До участі в дискусії щодо індустріального дизайну меблевої індустрії було запрошено найбільших виробників меблів України, зокрема до конференц-зали EDS у реальному та віртуальному просторах долучилися представники таких компаній, як: Меблі-Сервіс, Білоцерківська меблева фабрика, BRW та Гербор, VMV-Holding, Гарант-Експорт, Дорос, Morgan-Furniture та Світ Меблів.
Член Правління та Голова Платформи дизайну УАМ Віталій Івахов вкотре зазначив, що дизайн – це те, що продається виробником і купується на ринку: “Якщо створена Вами річ не продається, це не дизайн – це результат Вашої роботи над креативом”.
Принагідно можна сказати, що такий координаційний центр може бути не тільки майданчиком для поєднання інтересів дизайнерів і меблярів-практиків, але й експертом, тестувальником їхніх спільних проектів щодо їх ринкової успішності в разі реалізації. В ході сесії вже й народилася ідею реалізації в якості мобілізаційно-агітаційного прикладу успішності меблетворчої синергії якогось пілотного проекту, яким би опікувалися учасники створення координаційного центру «D-Unit». На такому прикладі стане зрозуміло, як рухатися далі: що прийнятне, що треба змінити для того, аби ідея, так би мовити, оволоділа масами. Практикуючі меблевими, які, ясна річ, теж взяли участь у сесії, не тільки підтримали ідею реалізації такого пілотного проекту а й висловилися за участь у ньому.
Позиція УАМ у жвавій дискусії, яка розгорнулася на сесії, була всебічно обґрунтована, оскільки її представники кількісно домінували в числі учасників, що ще раз засвідчило, що обговорювана проблематика для Асоціації справді важлива, передусім у плані конкретизації зусиль для її вирішення.
Представниця «MAЇNO Design» Анастасія Білецька зауважила, що такі виставки, як уже згадувана, теж можуть слугувати вирішенню обговорюваних проблем, бути – хай і тимчасовим – але теж, якщо не центром, то майданчиком, інструментом «методології взаєморозуміння» дизайну й виробництва. Ті високі зразки дизайну, досконало реалізовані в конкретних меблевих проектах, які були продемонстровані на виставці, – переконливий конкретизований приклад успішності такої меблярської синергетичності, аргумент на користь її активізації й поширення в українській меблевій галузі.
Підсумувати розповідь про цю етапну подію у співпраці Європейської школи дизайну, агенції «MAЇNO Design» та Української Асоціації Меблевиків можна словами Анастасії Білецької: «Очевидність проблеми не завжди вказує на очевидне рішення, проте радісно, що всі сторони мотивовані створювати умови для результативної взаємодії».
