Такою актуальною для нинішнього часу була тема вебінару, організованого й проведеного Українською асоціацією меблевиків за участю профільних експертів та галузевих учасників ринку. В цій публікації ми відтворимо їхні міркування з приводу того, як активізувати наявні канали збуту продукції та знайти нових клієнтів на внутрішньому та зовнішньому ринках.

 

Реальні,  хоча й обмежені можливості внутрішнього ринку

Спочатку запрошені до розмови спікери приділили увагу внутрішньому ринку, реалії якого через російську агресію уже не такі, якими були ще два місяці тому. Його можливості  – прикро визнавати – помітно звузилися, а в деяких регіонах він і зовсім перестав функціонувати. Але разом із тим відкрилися перед деревообробниками й меблярами й деякі нові можливості. Зокрема можливості долучитися до проєктів, котрі реалізовуються на потреби воєнного часу. 

Проєкт «RE:UKRAINE»

Презентація проєкту та контакти для зв’язку за посиланням

 

Про один із  них – проєкт модульного містечка для біженців та переселенців «RE:UKRAINE», який  розробило архітектурне бюро «Balbek bureau»,  – розповіли представники цього бюро: менеджер із комплектації та співпраці з виробниками Дарина Ігнатьєва та дизайнери Марія Козачук і Марія Повстяна. Автори проєкту пропонують використовувати деревʼяно-каркасну модульну систему будівництва такого тимчасового житла. Ясна річ, таке житло потребуватиме  й найнеобхіднішого умеблювання, тобто буде необхідність і у практично  всіх видах житлових меблів. І не тільки житлових, адже проєкт передбачає й споруди громадського користування. Наразі «Balbek bureau» шукає зокрема й меблеві компанії, які б змогли долучитися до реалізації цього проєкту як підрядники. Знадобляться меблі, як серійні, так і індивідуалізовані. Важливо знати, що проєкт, звісно, буде реалізовуватися в доволі стислі терміни – два-три місяці. Тобто для меблевиробників, які зацікавляться такою пропозицією, потрібно буде зуміти гнучно перелаштувати свої виробництва під потреби й вимоги цього проєкту. Ясна річ,  мова йтиме про меблі для соціального житла, тобто економ-класу. У відборі підрядників перевага буде надаватися меблевим компаніям, у яких значні виробничі потужності, аби  вони могли виготовити значні обсяги меблевої продукції у стислі терміни, й тим, які здатні здавати обʼєкти «під ключ». 

Проєкт «Прихисток 22» 

Презентація проєкту та контакти для зв’язку за посиланням

 

Практично такого ж призначення проєкт «Прихисток 22» пропонує й добре відоме дизайн-бюро «Hochu Rayu». Його деталізував у рамках вебінару співзасновник бюро Віталій Кирилів. Головний підхід до облаштування тимчасового житла  у «Hochu Rayu» – максимальне забезпечення людей індивідуальним житловим простором.

«Прихисток 22» – варіанти тимчасового житла тривалого використання у вигляді персонального житлового модуля з базовими елементами для сімей із чотирьох осіб. Пропонується й соціальний модуль, який може бути використаний в якості дитсадка, шкільного класу тощо. А також так званий безпековий модуль підвального типу, який би прихистив людей у випадку обстрілів чи бомбардувань.

Проєкт «LIM Capsule»

 

Пропонує «Hochu Rayu» й проєкт «LIM Capsule», що передбачає  інший підхід до створення тимчасового житла – з використанням уже наявних споруд (зазвичай призначених для нежитлового використання), організовуючи в них за допомогою модулей-капсул внутрішній інтерʼєрний житловий простір. Бюро теж прагне синергетичної співпраці з меблярами для здійснення цих соціальних житлових проєктів.

Меблі для центрів переселенців

Більш конкретно й предметно про меблі, призначені для центрів переселенців, говорила Оксана Донська, член правління УАМ, керівник виставки «FUBE». У перші дні війни, зазначила вона, українські меблеві компанії  в якості благочинності й волонтерської допомоги виділили із своїх складських запасів тисячі ліжок, матраців, інших меблевих предметів, необхідних для термінового облаштування центрів переселенців. Згодом такі центри вже змогли й почали закуповувати у меблевиків необхідні меблі. Якщо спочатку такі заявки надходили із західних регіонів, куди в першу чергу спрямувалися потоки біженців, то тепер заявки надходять і з інших областей, де не ведуться бої. Звісно, ті компанії, що долучилися до такого соціального руху, і не розраховують отримувати від меблювання для потреб біженців значних прибутків, керуються вони іншими, громадянсько-патріотичними цілями. Та й меблі й матраци для таких потреб, треба визнати, зазвичай із дешевих і доступних у нинішніх умовах матеріалів, простих форм з огляду на тимчасове користування ними.

Можливості для нарощування експорту

Кращі умови й перспективи для реалізації меблів у компаній, які давно закріпилися на зовнішніх ринках або які зуміють туди ввійти зараз. Тих, хто має намір активізувати свій експорт, набувши нових клієнтів, а надто ті компанії, які тільки-но виношують експортні плани, та ж Оксана Донська зорієнтовує на участь у відомій виставці «Meblе Polska», яка запрацює вже за три тижні. Українські меблевики розгорнуть на ній колективний стенд «FURNITURE OF UKRAINE». Познанська виставка давно зажила популярності. На неї зʼїжджаються баєри й меблеві ритейлери, керівники онлайн-магазинів, покупці  серійних меблів з усього світі, отже в українських меблярів, які не оминуть цю подію увагою, є добра нагода сконтактуватися з багатьма з них для можливої співпраці. Заявки на участь у колективному національному стенді ще приймаються.  Тим компаніям, які не зможуть долучитися до участі в колективному стенді, але все ж хотіли б якось «засвітитися» на ньому, організатори готові піти назустріч, представивши там їхні каталоги та прайси.

Трохи пізніше, також у травні, подібне представництво українського меблярства буде на виставці в Дубаї. Відвідувачі  ж цієї виставки цікавитимуться переважно меблями під замовлення для ресторанів, вілл, готелів. 

Порадила Оксана Донська компаніям, чиї працівники чи їхні родичі через сумні обставини опинилися  за межами країни, залучати їх в якості торгових агентів до ознайомлення тамтешніх меблевих ритейлерів з продукцією компанії, до інших методів пошуку зарубіжних клієнтів.

Тендерні можливості

Презентація та контакти для зв’язку за посиланням

 

Тарас Шимко, експерт із тендерів в GPA in UA, зосередив свій виступ, звісно, на тендерних можливостях просування меблевої продукції за кордоном. Треба визнати, зауважив він, що українські меблярі в минулому не надто активно брали участь в міжнародних тендерних  торгах. Нині, коли внутрішні торги проводяться з меншою інтенсивністю, слід кардинально переглянути своє ставлення до участі в міжнародних тендерах, тим паче, що більшість вітчизняних меблевиробників повної мірою відповідають критеріям участі в таких торгах. Потрібно буде меблярам слідкувати на платформі «ProZorro» й за тими пропозиціями, що зʼявлятимуться в проєктах міжнародних фінансових організацій-донорів, які стосуватимуться їхньої участі у відбудові України. Меблеві позиції в них обовʼязково будуть присутніми. Причому торги проводитимуться за спрощеними тендерними процедурами.

До речі, вже зараз на цій платформі запущено новий помічний інструмент«ProZorro +», який призначений для задоволення потреб державних та волонтерських замовників та закупівельників у найбільш затребуваних нині стандартизованих товарах.

Можливості вихіду на експорт за допомогою інструментів ENN

Презентація та контакти для зв’язку за посиланням

 

Своєю чергою  Олексій Грушецький, радник директора Державної установи «Офіс із розвитку підприємництва та експорту», експерт із торговельних подій програми USAID «Конкурентоспроможна економіка України», нагадав про можливості вихіду на експорт за допомогою інструментів ENN. Зокрема він повідомив, що сприяюча експорту державна установа разом із Мінцифрою доповнили застосунок «Дія» розділом «Бізнес. Експорт», який збагатився сторінкою «Експорт в умовах війни», якою експортно орієнтованим виробникам порадив скористатися для пошуку зарубіжних партнерів в оновленій базі, для отримання інформації про певні спрощення митних процедур, про можливість заміщення на міжнародних ринках підсанкційних товарів  російського та білоруського виробництва.

Автотранспорт залишається надійним логістичним засобом

Продажі виробленої продукції і на внутрішньому ринку, а надто на зовнішніх, мають пряму логістичну залежність. Чи в умовах війни ускладнилися транспортні доставки мирних вантажів? Не без того. Особливо у тих виробників і торговців, які використовують власний автотранспорт: частина водіїв мобілізована на забезпечення логістики вантажів воєнного призначення. Через це частина компаній переорієнтувалися на залізничні та морські перевезення своєї продукції. 

А ось що сказав з цього приводу ще один спікер вебінару – представник компанії «Ріо-Транс» Руслан Шмаков. Він запевнив, що міжнародна логістика, що використовує автотранспорт, продовжує функціонувати, але її послуги стали подекуди вдвічі дорожчими. Подорожчання зумовили передусім вищі ціни на пальне та збільшення кілометражу деяких доставок. Приміром, у країни Балтії тепер треба добиратися через Польщу, а не як раніше через Білорусію. 

Війна зменшила обсяги  експортних поставок, але не настільки, як імпортних. Зараз спостерігається навіть нарощування автоперевезень з України за рубіж. Є сподівання й навіть перші ознаки того, що перевезення з-за кордону не обмежаться лише доставкою гуманітарних вантажів. За наявності й дієвості в нашій країні страхових полісів та чинності договорів з обумовленням форс-мажорних обставин доставки вантажів можна доручати й зарубіжним автоперевізникам. 

Автомобільна логістика нині перебрала не себе частину морської. Оскільки українські торгові порти заблоковані війною, доводиться автотранспортом доставляти вантажі в порти інших морських держав, аби вони вже далі продовжили морський шлях доставки. 

Для українських компаній-перевізників  ситуація ускладнилася тим, що вони повинні гарантувати, що водії призовного віку, які здійснюють закордонні перевезення, в обовʼязковому порядку повертатимуться, а не використовуватимуть свою роботу як можливість залишитися за рубежем. 

Висновок Руслана Шмакова: автотранспорт в умовах війни не тільки залишається важливим логістичним засобом, а й буде зростати його частка в загальному обсязі вантажних перевезень.