Ми довели війні, що вмієм переможно воювати. Не менш важливо довести їй, що можемо і вміємо не гірше й працювати наперекір, всім перешкодам, які вона створила українському бізнесу. Навіть попри таку невтішну статистику: згідно із дослідженням Advanter Group (11-13.03.2022), повністю припинили діяльність 54% підприємств в Україні, 25% — майже зупинили свою діяльність, 21% підприємств провели релокацію (2% – повністю, 12% – частково, 7% – в процесі), 31% підприємств не встигли її провести. 

Фронту тил – підмога. Бізнес має стати партнером держави на шляху до перемоги. Аби посприяти зраненій українській економіці  – і там, де вона не окуповано дієздатна, і там, де вона опинилася під обстрілами, – держава прийняла низку помічних рішень. Мінцифра зібрала інформацію про них на порталі «Дія.Бізнес».

Податкова реформа на період воєнного стану

Головний фактор державного сприяння – послаблення податкового навантаження.

15 березня 2022 року Верховна Рада України затвердила законопроєкт № 7137-д, який передбачає кардинальну податкову реформу на період воєнного стану, яким зокрема передбачено, що:

• з 1 квітня і до скасування дії воєнного стану ФОПи та юридичні особи з оборотом до 10 млрд. грн. матимуть право на  використання спрощеної системи оподаткування із ставкою єдиного податку  у два відсотки  від обороту без ПДВ. Подавати звітність із ПДВ за операціям постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, не потрібно. Звітність слід подавати щокварталу, але із вказівкою помісячного доходу. Нараховувати та сплачувати єдиний податок потрібно до 15 числа, наступного за звітним місяцем;
• із 1 березня і до скасування воєнного стану, а також протягом 12 місяців після того ФОПи та особи, що здійснюють незалежну професійну діяльність, звільнені  від сплати ЄСВ за себе – незалежно від того, отримують вони дохід чи ні. Також платники єдиного податку (зокрема і юридичні особи) мають право не сплачувати єдиний внесок за найманих працівників, призваних під час мобілізації на військову службу;
• з 1 квітня і до скасування воєнного стану звільняються від сплати єдиного податку платники 1 та 2 груп. Декларацію за період несплати податку не потрібно буде заповнювати.

Кредитні пільги

Уряд надає можливість отримати кредит до 60 млн. грн. будь-якому українському підприємству під 0% на час воєнного стану за відомою програмою «5-7-9%». На реалізацію інвестиційного проєкту та на рефінансування заборгованості кредит надається щонайбільше на пʼять років. Для фінансування оборотного капіталу — на три роки. Кредит зможе отримати будь-яка українська компанія, де кінцевими бенефіціарами з часткою понад 50% є українці. Експортно-кредитне агентство зможе страхувати кредити підприємців-експортерів, що спрощує доступ до дешевого фінансування.

Програми щодо тимчасового переміщення підприємств

Вона засвідчує, що держава не залишає наодинці із воєнною бідою і той бізнес, який опинився на територіях країни, що зазнали значних руйнувань, що несумісні з можливістю продовження виробничої діяльністі.

Команда Офісу з розвитку підприємництва та експорту та національного проєкту «Дія.Бізнес» також зібрала ініціативи, які допоможуть українському бізнесу евакуюватися з постраждалих регіонів. Українські підприємства, які перебувають у зоні активних бойових дій, можуть отримати допомогу в переміщенні своїх потужностей до західних областей України. Для цього створені державна та регіональні програми підтримки.

Для усіх підприємств, які подадуть заявку, будуть створені умови для забезпечення безплатного переїзду до місця тимчасового переміщення, а також для: підбору відповідних площ для розміщення виробництва; переміщення та розселення персоналу; підбору працівників в місці дислокації після переїзду. Для подачі заявки на участь у програмі необхідно заповнити  просту форму, яку знайдете в застосунку «Дія.Бізнес».

Можна скористатися й пропозицією «Укрзалізниці», яка  пропонує свої виробничі потужності в центральній та західній Україні для релокації виробництв зі сходу країни. Повідомте, що вам потрібно для відновлення виробництва, й «Укрзалізниця» підбере для вас виробничий майданчик на базі своїх потужностей. Телефон 050 452 22, Євген Сергійович.

В Офісі з розвитку підприємництва та експорту можна отримати список контактів та комунікаційних каналів органів місцевого самоврядування регіонів, які готові прийняти виробничі потужності підприємств із постраждалих регіонів України, а також посилання на приватні ініціативи з цього приводу.

Працевлаштування внутрішньо переміщених осіб  

Цією програмою передбачена компенсація роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6,5 тис. грн. за кожного такого працівника протягом двох місяців.

Підприємству потрібно укласти трудовий контракт із громадянином, який є внутрішньо переміщеною особою, і зареєструвати дані про працевлаштовану особу через портал «Дія» або надати заяву до Державної служби зайнятості.

Такий порядок діятиме під час воєнного стану та ще 30 днів після його завершення.

А загалом програма реалізовується урядом трьома напрямами : гроші, робота, житло. Держава виплатить кожному переселенцю в Україні мінімальну грошову щомісячну допомогу в сумі дві тисячі гривень. Виплати здійснюватимуться через «Дію», на картку в банку. Також три тисячі гривень будуть виплачені на кожну дитину, яка через війну переїхала в більш безпечні регіони. А ще уряд ухвалив рішення про механізм компенсації комунальних витрат громадам, які надають безкоштовний прихисток переселенцям у школах, садочках, будинках культури та комунальних установах.

Організація трудових відносин в умовах воєнного стану

Вона здійснюється у відповідності з однойменним законом, що визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності й галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором із фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Деякі положення цього закону:

• на період дії воєнного стану вводяться обмеження  конституційних  прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України»;
• дозволяється сторонам  самостійно визначати на період воєнного стану форму трудового договору;
• у період дії воєнного стану необхідність повідомлення працівника про зміну істотних умов праці не застосовуються;
• у зв’язку із веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існуванням загрози для життя й здоров’я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури);
• нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень. Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин на тиждень. П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється роботодавцем за рішенням військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Тривалість щотижневого безперервного відпочинку може бути скорочена до 24 годин;
• роботодавець звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання щодо строків оплати праці, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили;
• у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.

        

Консультативна  допомога

Державна служба України з питань праці та її територіальні органи продовжують виконувати свої повноваження в частині надання консультацій і порад працівникам та роботодавцям щодо забезпечення дотримання вимог законодавства. Відповіді на найбільш актуальні питання можна знайти на сайті Держпраці в рубриці «Запитання/відповіді» (Рекомендації для роботодавців та працівників на період воєнного стану).

Також є можливість скористатися сервісом «Інтерактивний інспектор», посилання на який розміщені на сайтах територіальних органів Держпраці.

Експортно-імпортні аспекти

Особливу увагу з боку держави  потрібно приділити експортно орієнтованим бізнесам, серед яких і меблярство, – їхнім завдання має стати збільшення експорту задля зростання валютних надходжень до України. І от що тут бачиться найбільш важливим.

Необхідне не лише збереження, а і розширення географії експорту, спрощення експортно-імпортних процедур мають бути одним із пріоритетів, оскільки результатом такого сприяння  буде акумуляція валютних ресурсів для держави і нині, і в майбутньому. Серед заходів:

• першочергове розмінування, відновлення та будівництво транспортної та логістичної інфраструктури (дороги, склади, пункти оформлення товару);
• створення додаткових (резервних) маршрутів, зокрема з переорієнтацією частини товаропотоків із моря на сушу;
• посилення двосторонніх треків співпраці з європейськими сусідами, зокрема у частині тимчасового спрощення митних та дозвільних процедур.

Наразі ключовим є  й розширення пропускної спроможності залізничних вантажних перевезень у бік Європи, забезпечення додаткових потужностей для перестановки вагонів із колії 1570 мм на 1435 мм.

Другим основним логістичним інструментом є автоперевезення. Тут варто вирішити дві проблеми: скоротити час, який гається при перевірках на численних блокпостах,  та переглянути заборону на виїзд за кордон чоловіків у віці до 60 років.  Питання щодо використання портів на Дунаї треба розглядати з огляду на високу вірогідність початку воєнних дій у цьому напрямку.

Водночас є потреба в ослаблення барʼєрів для імпорту, що є ефективним способом швидко подолати дефіцит ключових товарів. Однак досвід Сирії та Боснії й Герцеговини свідчить, що імпорт потрібно ретельно контролювати, аби не нашкодити національному виробнику. Передусім треба орієнтуватись на імпорт технологій та обладнання, що дозволить покращувати вже існуючі виробництва. До слова, вже затверджено постанову уряду про спрощену процедуру розмитнення товарів під час воєнного стану.