Ювілей – найкращий привід згадати пройдений шлях

Столична компанія «ІТА», у котрої в лютому чвертьвіковий ювілей, має багату історію. І не тільки з огляду на солідні роки, а й на їхню багату наповненість, на той звивистий складний шлях, який вона пройшла. Особливо в перші роки після створення, в роки становлення.

Її фундатору Ігорю Петровичу Мельнику є що згадати.

Може підтвердити відому сентенцію, що нема гіршого, як жити в епоху перемін. А ще важче в такі непевні часи започатковувати бізнес. А йому якраз це й випало. Компанія створювалася на зламі: в умовах розбалансованої, розгубленої радянської економіки, яка ще пручалася, здаючи позиції ринковому підприємництву – хоча й напористому, але ще невмілому, нецивілізованому, прозваному «диким ринком». Втім, про все по порядку… 

Після закінчення Львівського лісотехнічного університету за фахом працював зокрема і в далекому Сургуті. Коли Союз наказав довго жити, повернувся в Україну й почав шукати собі застосування. Ясна річ, передусім у деревообробці – галузі, в якій розумівся. Віднайшов знайомців, які були в таких же пошуках, і «на трьох» зареєстрували компанію, вписавши в її назву ініціали своїх імен, але ще чітко не уявляючи: для чого, чим конкретно займуться? Але зорієнтувался, знаючи галузь в її тодішньому стані: деревообробники, а особливо меблярі, що називається, задихалися від дефіциту якісних опоряджувальних матеріалів – лаків, фарб, ґрунтовок тощо. Надто ті, хто мав експорт. Але не меншою мірою й меблярі-початківці, число яких множилося в часи, коли ринок розкрив свої обійми. Але всі потрапляли в пастку його нецивілізованості, всіх – і початківців, і бувалих – накрила одна біда: всім бракувало оборотних коштів, тож глибоко загрузли в бартері. 

Не уникла такої важкої участі й новостворена «ІТА». Бартер давав змогу виживати підприємцям в Україні.  «ІТА» ж була націлена на поставки ЛФМ із-за рубежа, а там прийоми дикого українського ринку не спрацьовували: плати – отримаєш товар. Та підприємницька доля зглянулася над дітищем Мельника й колег: дивом дивним знайшлася німецька компанія – причому знана, авторитетна, – яка погодилася надавати українським початкуючим підприємцям товар із відтермінуванням оплати. Але підстав радіти такій удачі все ж було замало: хоч і з відстрочкою, але з німцями треба було розраховуватися валютою? А де її взяти в умовах тутешніх бартерних економічних відносин? Схему виходу із скрутного становища було знайдено, хоча й тут без  бартеру не обійшлося. Клієнти-меблярі розраховувалися з постачальником ЛФМ своїми меблями, а «ІТА» реалізовувала їх через магазини, щоб мати кошти для розрахунку з німцями.

Схема працювала доволі успішно, що дало змогу компанії «наростити мʼязи». І коли те стало справді очевидним, виникла ідея й самим меблювати. Вирішено- зроблено: налагодили виробництво технологічно нескладних предметів – столів, табуретів тощо (з практики продажів чужих меблів вже знали , що користується попитом).

У технологіях деревообробки опоряджувальні операції тісно дотичні до інших – клейових, шліфувальних. Логічно, вирішили в компанії, мати в асортименті витратні матеріали й дотичного призначення. Це й для клієнтів плюс: коли в одного постачальника можна робити комплексні придбання – і лакофарбові матеріали, й клейові системи, й шліфувальні й реставраційні засоби. А ще шпон, який також в контексті оздоблювальних матеріалів, і широкий спектр супутніх товарів, приміром, засобів для механічного й ручного нанесення ЛФМ тощо. Таким чином суттєво розширивши свій асортимент, «ІТА» зробила важливий крок у своєму розвитку та зміцненні позицій на нинішньому доволі конкурентному ринку.

Нинішня «ІТА» уже не та що була років двадцять, а то й десять тому. Її назва формалізувалася, бо вже тільки перша буква, скажемо так, наповнена реальним змістом: із трьох колишніх фундаторів тільки Ігор Петрович залишився її власником. Тим не менше «ІТА» зміцнила свої позиції на ринку і в галузі ще й тим, що її назва стала офіційно зареєстрованим товарним знаком. Із компанії-продавця перетворилася на компанію-технолога. Має в каталозі всі категорії ЛФМ світових торгових марок. Пропонує системні рішення на всіх етапах планування, підготовки, оздоблення виробів з будь-яких матеріалів і подальший догляд за ними; кваліфіковані, аргументовані та компетентні консультації щодо опоряджувальних матеріалів та робіт. Технологи компанії готові приїхати, аби в разі потреби на місці дати змістовні поради, підібрати найкращий колірний і технологічний варіант опоряджувального матеріалу, провести тестування його. Маючи сучасні колірувальні машини, технологи компанії можуть створювати на основі імпортних матеріалів індивідуальні кольори та їхні тональності для конкретних потреб конкретних клієнтів.

Коли залишили компанію співзасновники, весь вантаж керівних клопотів у ній, яка вже розрослася і до того ж була обтяжена меблевиробництвом, ліг на плечі Ігоря Петровича. Притомився, якщо чесно, тож і вирішив:  тягтиму цього «воза» до пенсії, а там передам свою справу молодим. Так і сталося. Зараз він ще прислуговується своїй компанії, але вже здебільшого в ролі порадника. 

– Мені якось не щастило з толковими керівними помічниками, які приходили в компанію і довго не затримувалися, – каже І. Мельник. – Отож вирішив: треба їх готувати самому – виховувати вдосконалювати в справі. І це вдалося. Відходив від щоденних справ, будучи впевненим, що передаю їх у надійні руки. Передусім це стосується нинішнього директора, якого ще й запросив у співзасновники.

А перед виходом на пенсію Ігор Петрович вирішив звільнити молодих наступників від меблярського клопоту. Сам ще міг тягти те додаткове навантаження, а їм воно було б, як чемодан без ручки. Отож продав все до останнього цвяха, бо вже справді нагальної потреби у непрофільному для компанії меблярстві не було. Приємно, що новий господар доволі успішно меблює.

– Зазвичай до кожного ювілею щось важливе приурочується. Чим може похвалитися «ІТА»?

– Ну, приміром, створеним нещодавно інтернет- магазином. Плануємо, що цього ювілейного року він вийде на передбачувані обсяги продажів. 

Більше уваги хочемо приділити деревʼяному домобудуванню. У нас чималий вибір матеріалів і для цього сегменту деревообробки – і для ітерʼєрного, і для екстерʼєрного опорядження та захисту деревʼяних споруд. З огляду на те, що деревʼяне будівництво, як показує зарубіжний досвід, має великі перспективи, хочемо частину опоряджувальних робіт, які виконують будівельники взяти на себе. Тобто продавати їм не тільки матеріали, а й фрагменти майбутніх будинків – бруси, вагонку тощо, вже опорядженими, захищеними від впливу зовнішніх факторів.

…Завершуючи екскурс в історію компанії «ІТА», вітаємо її від імені всіх колег по Асоціації  із солідним ювілеєм, бажаємо подальшого процвітання, щоб шлях, що в неї попереду, був рівніший і легший того, що вже пройдений.