… А починали, не маючи й офісу

 

Приватне підприємство «VAMGROUP» було створене в столиці зусиллями двох співробітників однієї компанії, котрі одного разу вирішили скооперуватися, щоб через започаткування власного бізнесу перетворитися з найманих працівників на роботодавців, тобто власників і керівників нового меблевого виробництва. Один із них – В’ячеслав Ходаков –  якраз і розповів нам  про це.

Розповів і про те, що, звісна річ, практичне меблярство не було для нього terra incognita, бо не один рік для різних компаній конструював індивідуальні меблі. А починав в «Енрані» цеховим працівником. Є в його трудовій біографії й навички менеджера з продажів. Отже  власну меблярську справу розпочинали  з партнером підготовленими, можна сказати,  всебічно.  Розуміючи, що набуто досвіду й практичних знань достатньо, аби «працювати не на когось, а на себе».

Достатньо пропрацював у цій галузі  і його напарник Олександр Петренко. А рішення спільно розпочати власну справу  прийшло після того, як  на останній роботі успішно реалізували один доволі складний і масштабний проект, в якому тісно співпрацювали, отже, як мовиться, добре притерлися  характерами, зрозуміли, що отак разом могли б не менш успішно виконувати такі ж складні завдання і власною компанією. І не прорахувалися.

А починали самостійно господарювати досить  скромно – без капіталовкладень, а отже практично без власної виробничої бази.

– За пʼятнадцять років роботи в галузі – в різних компаніях і на різних посадах – у мене зʼявилося багато знайомих, зокрема й виробників, – пояснює В’ячеслав. – З їхньої підрядною допомогою й вирішували свої меблевиробні потреби, беручись за виконання індивідуальних замовлень для наших перших клієнтів. А щоб проектувати для них меблі, чим  ми на пару з Олександром і займалися спочатку, нам багато місця не потрібно було. Можна було і вдома працювати.

Також зазначу, що справді був в історії компанії період, коли у нас і офісу не було. Наші проєктувальники-конструктори справді працювали вдома. Тож коли в у мовах ковідного карантину нашим колегам-меблярам  довелося непросто призвичаюватися до віддаленої роботи працівників, у нас із цим не було жодних проблем – давно звичні до такого режиму.

Передумови для подальшого  розвитку компанії склалися років через два. Своя виробнича база являла собою невеличкий цех із чотирма найманими працівниками. Засновники взяли в долю ще одного партнера, який і зайнявся організацією виробництва. Справи пішли вгору, що дало змогу облаштувати  – вже на новому місці –  нинішнє повномасштабне  меблевиробництво із столярним, малярним цехами, цехом збирання меблів. Але й від послуг підрядників не відмовилися – що стосується обробки каменю, металу, а тепер і столярних робіт, забезпечують компанії-партнери.

– З чого, власне, розпочинали, тому й приділяємо найбільше уваги – проектуванню меблів. У цьому й головна наша конкурентна перевага. Щоправда, самі ми з Олександром уже безпосередньо цим не займаємося. Проектувальні роботи у нас проводяться в два етапи. Менеджери, що працюють з клієнтами, здійснюють попередню  «прикидку» майбутніх виробів, а вже детальну розробку проекту виконують конструктори. Безперечно, у нас дуже сильна проектно-конструкторська команда, раз ми вирішили проектування й конструювання меблів мати за нашу конкурентну перевагу.  Адже якщо робота проектувальників і конструкторів виконана бездоганно, то і на стадії матеріальної реалізації проекту – і у наших цеховиків, і у підрядників –  не виникає жодних проблем. Все виконується якісно, чітко, швидко, злагоджено.

– Можете пригадати проект, реалізація якого була для компанії справді значимою, підтвердженням того, що їй уже  до снаги завдання будь-якої складності?

– Мабуть, таким памʼятним обʼєктом можна вважати крупний за площею IQ бізнес-центр, облаштування якого змусило опановувати роботу з натуральним деревом. Зокрема горіхом, який привозили  аж із Закарпаття. Втім, насправді кожен обʼєкт, кожен комплексний проект, що поповнив наше портфоліо, не був простим для виконання. Кожен був не схожий на інший, отже щораз доводилося щось робити якщо не вперше, то по-новому. Якщо не вперше працювати з якимись матеріалами, то обробляти уже відомі для нас по-новому, з використанням складних технологій.

– Серед матеріалів, котрі свого часу були для вас новими, що можете назвати?

– Років шість тому ми робили проект, в якому треба було використовувати керамогранітні панелі для виготовлення стільниць. Нині цей матеріал на піку популярності, а тоді його практично ще не було на нашому ринку.

– Маєте в  активі роботи, виконані для зарубіжних клієнтів?

– Нашу компанію поки що не назвеш експортно орієнтованою. Із зарубіжних лише одне замовлення  у нашому «послужному списку»  – обʼєкт у Баку. І то монтаж виготовлених нами меблів на місці виконували представники замовника. Загалом з реалізацією індивідуальних проектів за кордон непросто в суто організаційному плані, наскільки ми розуміємо. Тому поки що й не розвиваємо цю тему.