Те, що меблеві компанії-експортери в період триваючої війни через вимушене згортання вітчизняного ринку почали активно нарощувати експортні продажі продукції, стало трендовою ознакою меблевої галузі. Вимушені торувати шляхи на зарубіжні ринки й новачки – компанії, для яких експорт раніше не був нагальною потребою. Тепер такою став. 

Серед таких новачків і житомирська компанія «Мобілір», із власником якої Дмитром Мурашевським ми мали розмову про її функціонування в умовах воєнного стану. Розвиваючи зокрема тему експорту, він розповів:

– У силу певних причин компанії не довелося долучитися до групи колег, які за сприяння Української Асоціації Меблевиків взяли участь у минулорічній торговій місії до Великобританії, але її ринок не перестає нас приваблювати. Метою ставимо – розширити свою присутність в Обʼєднаному Королівстві, в якому вже продаємо свою продукцію з 2022 року. Вдалося самотужки знайти вихід на їхній ринок. Через українця, який там давно живе й має бізнес. Він і  виявив зацікавленість у нашій продукції. Якби не війна, це сталося б швидше. Але з її початком перемовини на певний час застопорилися – тамтешнього контраагента лякали ризики. Коли наші оборонці першого ж року війни прогнали ворога з трьох областей, домовлятися стало легше. І перші поставки не забарилися.

– Це меблі?

– Поки, що ні. Меблеві комплектуючі, а конкретніше – фасади, якими ми вже давно задовольняємо потреби вітчизняних меблярів. На жаль, ці потреби через війну значно зменшилися. Тепер цими комплектуючими послуговується й британська компанія, що виготовляє деревні вироби.

– Довідавшись від вас, що нині компанія не тільки досягла довоєнних прибутків, а й навіть перевищила їх, констатуємо цей факт як дуже відрадний для УАМ, адже поки що небагато наших членів, які можуть таке засвідчити. Налагодження експортних продажів забезпечило такий результат?

– Я б сказав: певною мірою посприяло такому результату, бо обсяги продажів меблевих фасах все одно ще не вийшли на довоєнний рівень. Але «Мобілір» – багатопрофільна компанія, виробляємо не лише меблеві комплектуючі, а й готові меблі та інші деревні вироби. Якраз торішній всезростаючий попит на них на внутрішньому ринку й дав значну частку такого приросту. Досить непогано продаються зараз і різного призначення органайзери.

 Плюс до того – ми відважилися братися за комплексні проєкти, адже маємо достатні виробничі можливості для роботи «під ключ»: можемо працювати не лише з деревними матеріалами, а й з металом, штучним каменем, пластиком. Це й приватні замовлення, й В2В-проєкти – заправки, ресторани, торгівельні заклади, – які реалізуємо в усіх регіонах країни.

– Не похитнулася універсалізація компанії в умовах все зростаючого дефіциту кваліфікованих працівників?

– Поки що ні: ще вдається  підшуковувати заміну мобілізованим працівникам. У нас колектив невеликий, тому кожна вакансія відчутна. Пошук, підготовка й ротація кадрів стала вже безперервним процесом.

– Не убезпечені від мобілізації й керівники та власники бізнесу. З десяток тих, хто одяг військову форму, маємо і в нашій Асоціації . Хтось доброволець, хтось мобілізований. Є приклади, коли мобілізованих чоловіків-підприємців замінили їхні дружити, взявши на себе оперативне керування компаніями.  Якщо Батьківщина і вас покличе, це сильно позначиться на «самопочутті» компанії?

– Впевнений, що позначиться  дуже відчутно. Але не настільки, аби це загрожувало існуванню компанії. У мене був добре підготовлений на цей випадок чоловік, але і він уже на фронті. Щось будемо думати з партнером-співвласником на такий випадок.

– Зараз, коли компанія на підйомі, що свідчить із вашої розповіді, є можливості для подальшого розвитку. Маєте вже плани в цьому сенсі?

– Звісно. Потреба розвитку є запорукою  успішного майбутньому для будь-якого бізнесу. Ми націлені на стандартизацію своєї меблевої продукції для можливості серійного виробництва. Кошти знайдуться – знову ж таки, з кадрами важче. В  даному випадку мова вже йде про дизайнерів і конструкторів. Залучати заштатних доведеться. Є такі, з ким вже маємо практику партнерської співпраці. 

– Коли компанія може бути готовою до серійного виробництва меблів? І якими  будуть  ті меблі? Мабуть, корпусними?

– Так. Шафи, комоди,  тумби, а також столи, ліжка. Але ще не кухні. Йдеться про план вже на нинішній рік, якщо війна вкотре не стане на перешкоді.