УАМ в обличчях: компанія «Сталь-М» може бути прикладом того, як можна залишатися успішною і в нинішнім несприятливих для підприємництва умовах. Про це у розповіді її співвласника Андрія Муляренка.
Рівненська компанія «Сталь-М», виробник широкої лінійки металевих дверей, приємно здивувала й порадувала.
Коли ми її співвласника Андрія Муляренка традиційно для публікацій нинішнього часу розпитували про те, якої шкоди завдала компанії війна, очікували й на відповідь, яку чуємо зазвичай від українських підприємців: виробництво й продажі впали на стільки-то відсотків і далі перелік інших негараздів, характерних для ведення бізнесу в умовах воюючої країни. Та ні. Він сказав, що компанія і в складних умовах воєнного часу наростила виробничі обсяги. Ясна річ, наступне наше запитання було: як вдалося, завдяки чому?
– Війна примусила нас стати експортерами. Могли б, мабуть, так само налагодити закордонні продажі дверей й раніше, але не було нагальної потреби. А коли можливості внутрішнього ринку війна суттєво скоротила, з усією очевидністю постала потреба шукати ринки збуту за межами України. З цією метою, до речі, торік взяли участь за сприяння Української Асоціації Меблевиків у торговій місії до Великобританії. Поки що продажі там не налагодили, а от у балканські країни двері вже експортуємо.
– Багато хто з наших експортерів має претензії до зарубіжних клієнтів: одні взагалі відмовилися вести бізнес із компаніями воюючої країни, інші змінили умови розрахунків, відмовившись від передоплат. Вам пощастило на більш покладистих клієнтів?
– Мали такі ж побоювання й наші. Але ми змогли їх запевнити в стабільній роботі компанії. Територіально ми дислокуємося в місті Рівне, тобто на більш-менш безпечному заході України, а тому для наших клієнтів це був один із факторів, який позитивно позначився на прийняття ними рішення щодо роботи з нами.
Те ж стосується й розрахункових умов. Вони практично такі ж, які у нас із вітчизняними покупцями. Звісно, без пересторог не обійшлося. Передоплати часткові, є й інші перестрахування: половина суми авансом плюс доплата при перетині кордону або при замитнені фури, є приклади коли контрагент просить розрахунок робити потижнево, приміром.
– Експорт дав змогу більше продавати продукції, а що дало змогу більше її виробляти? У багатьох підприємств нині нестача кваліфікованих працівників стає гальмівним чинником в цьому плані. «Сталь-М» не на особливому ж рахунку в держави, мобілізаційний кадровий відтік дошкуляє ж і вам?
– Тут позитивну роль відіграло придбання нового високопродуктивного й високотехнологічного обладнання. Причому в кількох аспектах: сприяє більшим обсягам виробництва, кращій якості та асортиментності продукції, дає змогу виготовляти більше продукції меншою кількістю людей.
Наслідки вимушеного відтоку працівників вдається мінімізовувати й за рахунок ефективнішої організації виробництва, що досягається й через застосування кайдзен-методик і lean-програм і механізмів. Ми ще з 2012 року почали прищеплювати компанії філософію «кайзен», призвичаювати до неї колектив. А нині це дуже нам допомагає.
Принагідно дякуємо УАМ, в якій питанням обміну досвідом між підприємствами, впровадженню методів ощадливого виробництва, навчанню та розвитку компаній учасників традиційно приділяється велика увага. А курс на сприяння експортерам, який набув ще більшої актуальності в у мовах воєнного часу, та сприяння участі асоційованих членів у міжнародних виставках – це теж те, за що ми цінуємо УАМ.
– Завжди надійним чинником нарощування продажів є розширення асортименту продукції, впровадження нових моделей, тим більше із вмістом якоїсь інноваційності.
– Авжеж. Маємо непоганий приклад і в цьому аспекті. Ще в перші місяці війни була впроваджена у виробництво нова модель протипожежних дверей без ребер жорсткості, що відповідає найкращим зарубіжним аналогам. Вони уже у нас і відповідно сертифіковані. Розширюємо новими моделями лінійку вуличних дверей.
За кордон продаємо переважно ті моделі, якій й на внутрішньому ринку. Але якщо зарубіжний покупець готовий на гуртові закупки й просить внести в конструкцію чи дизайн певні важливі для нього зміни або навіть створити модель за його технічним завданням, ми не відмовляємо йому в цьому.
– Які у вас плани на найближчу перспективу?
– Готуватися до того, що кадрова проблема ще більш загострюватиметься. Отже наша думка наступна : «Кожне підприємство – має адаптовувати виробничий процес, та робочі місця, до нових реалій. А саме для комфортної роботи людей з інвалідністю та жінок». Для цього треба постійно полегшувати виконання трудомістких операцій, технологічно їх спрощувати.
– Із ваших інформаційних джерел ми довідалися, що «Сталь-М» спонсорує в Рівному мотоциклетний спорт, конкретно спідвей. Продовжує це робити і в нинішніх, ускладнених для підприємництва умовах. Навряд чи це дає вам якийсь зиск, хіба що іміджевий…
– У Рівному цей вид спорту популярний і поширений. Ми є його фанатами, тому підтримуємо його й сприяємо розвитку без розрахунку на будь-які вигоди. Навіть іміджеві. Просто по-вболівальницькому допомагаємо тому, чим захоплюємося.

