Уманське приватне акціонерне товариство «Світ меблів – Україна» – одне з найбільших і найпотужніших вітчизняних меблевих виробництв країни. Достатньо сказати, що територія, на якій розгорнуті його виробничі потужності з повним циклом виробництва корпусних меблів, становить близько десяти гектарів. Добре організована дилерська мережа дозволила компанії продавати свою продукцію у всіх регіонах країни. Звісно, війна дещо звузила географію вітчизняних продажів, але ця обставина не стала критичною, як і певне скорочення експортних поставок через ускладнення транспортної логістики, особливо це стосується морських перевезень. Не стало критичним для життєдіяльності компанії й те, що з початком російської агресії проти України чисельність її колективу скоротися із відомих і зрозумілих у нинішніх умовах причин на шість десятків працівників, бо це становить не більше десяти відсотків від звичної їх кількості, про що нам розповіла Лілія Нижник, керівниця одного із провідних підрозділів  компанії.

На відміну від багатьох наших меблевих виробництв, яких війна змусила призупинити їхню діяльність на місяць і більше, керівництво фабрики «Світ меблів» десь із тиждень перебувало в розгубленості, чого не уникли в перші дні війни навіть ті підприємці, чиї виробництва були далеко від районів бойових дій. Уманська меблева фабрика запрацювала  – хоча й не у звичному для себе масштабі, – коли за дві сотні кілометрів ще тривали запеклі бої на околицях столиці, й ворожа орда могла рушити найбільшою магістраллю в бік Одеси через Умань. А за два місяці уже стабілізувала обсяги виробництва, наблизивши їх до довоєнного рівня. Оперативне придбання чотирьох потужних генераторів дало змогу фабриці не зменшувати темпів виробництва навіть у період осінніх блекаутів, які багатьом виробничникам завдали чималих клопотів.

Не могла компанія, котра складнощам воєнного часу протиставила свою командну згуртованість і завзятість, знехтувати можливістю не припиняти і своєї завжди активної виставкової діяльності. Тим більше, що  цьому посприяла Українська Асоціація Меблевиків уже торік, коли війна ще була у хиткій фазі невизначеності: організувала на вигідних умовах вітчизняним меблярам участь у міжнародній меблевій виставці в Польщі, а на початку нинішнього – запропонувала участь і в наступній познанській виставці – в тому ж форматі колективного національного стенду. Компанія «Світ меблів» не проминула обидві ці виставки.

Керуючись у своїй меблярській діяльності висловом Горація «Великий успіх складається з безлічі передбачених і обміркованих дрібниць», компанія досягла цілого ряду  конкурентних переваг, що завжди було запорукою розширення її клієнтської бази та нарощування обсягу продажів. Зокрема й у двадцяти зарубіжних країнах на різних континентах. Це підтвердили й результати участі «Світу меблів» і в  двох польських  виставках, про які йшлося, на яких компанія продемонструвала й ряд меблевих новинок, які розширили її асортимент останнім часом. Як зауважила у своїй розповіді Лілія Нижник, складнощі воєнного часу  не порушили звичного для компанії порядку й темпів розширення й оновлення товарного асортименту розробкою і впровадженням у виробництво нових зразків меблевої продукції, що щорічно засвідчує оновлений каталог.

– Запланована компанією й реалізована участь у престижних міжнародних виставках, заплановані реалізовані у звичному порядку розробка та впровадження у виробництво меблевих новинок, мабуть, не все, що компанія наперекір війні реалізувала із планів свого розвитку?

– Так. Навіть у ці складні півтора воєнних роки вдалося дещо розширити виробничу базу, впровадити деякі нові технології, що покликані надати продукції нових конкурентних переваг. Можна назвати в якості прикладу освоєння нового методу фарбувального опорядження меблевих фасадів.

– У спілкуванні із власниками й керівниками меблевих виробництв ми вже перестали їх запитувати, чи беруть їхні компанії участь у допомозі армії та в інших доброчинних заходах, бо давно переконалися, що нема жодної, яка була б осторонь цього громадянського, патріотичного руху. Тому одразу запитуємо: «Чим ви допомагаєте армії?».

–  На прохання місцевої влади допомагали фінансово й матеріально (меблями) переселенцям із сходу та півдня, але більшою мірою помічні все ж армії, фронту. І ця допомога не припиняється, одразу набувши регулярного характеру. Вже придбали й передали на потреби військових підрозділів три десятка автомобілів. Регулярними стали поставки на передову військового екіпірування, прицілів, тепловізорів, електрогенераторів, чого постійно потребують наші захисники. Отак працюємо на перемогу.