Коли в перші ж дні війни ворог опинився фактично під стінами Харкова, було не до бізнесу: перш за все рятували себе й свої родини. Знайшовши прихисток у вінницьких друзів, від природи діяльний Сергій, звісно, не міг сидіти склавши руки, придбав мікроавтобус і почав возити гуманітарні вантажі у рідний Харків – і для потреб армії, і для земляків, які залишилися в обстрілюваному місті й потребували допомоги. І возив поки ворога не відтіснили від міста, й було налагоджена більш масова доставка «гуманітарки» фурами та залізницею. Із величезною вдячністю згадує Андрія Гижка (міжнародний благодійний фонд «Без кордонів»), Ірину Кабанову із штабу гуманітарної допомоги міста Олександрія, а також волонтерів із штабу допомоги в Кропивницькому, з якими звели спільні доброчинні справи, – власне, всіх, хто в них всіляко сприяв.

Та настав час подумати й про бізнес, про відновлення діяльності компанії. Було прийнято рішення розгорнути офіс в Житомирі. Ще з карантинних часів персонал має   досвід віддаленої роботи, тому з його належним функціонуванням проблем нема.  Власне, ще до війни, сказав Сергій, у нього в планах було відкрити в центральній Україні представництво компанії. Як мовиться, не буває поганого без доброго: війна прискорила реалізацію цього задуму. Здійснюючи гуманітарні рейси до Харкова, Сергій вивіз до Житомира деяке обладнання та необхідну оргтехніку.

– Ну, і як приживається компанія на новому місці?

– Досить успішно. Попри те, що співпрацю з компанією не мала змогу продовжити з різних обʼєктивних причин частина харківських співробітників. Розгорнута операційна база даних компанії, відновлена робота з безготівковими рахунками, замовлення виконуються вчасно. Вийшли на 25% довоєнних обсягів продажів. Сплачені відтерміновані кредитні зобов’язання, переоформлено лінію овердрафту в «Кредобанку» (вдячний правлінню банка за підтримку та довіру). Сплачуємо податки. Виплачуємо кредитні зобов’язання перед нашими партнерами. Відвантажено всі довоєнні замовлення (за винятком декількох, куди немає можливості дістатися).

Одним словом, компанія живе, працює стабільно, клієнтів обслуговує в повному обсязі, вчасно і, як завжди, на високому партнерському рівні. А ті, хто ще з нами не працював, кому в будь-якому регіоні України  потрібна різна фанера, МДФ та інші матеріали, хай випробують нас на відповідність сказаному. Чекаю дзвінків!

Втім, попереду ще багато того, що треба й хочеться зробити. Потрібно знайти в центральних регіонах передусім нових партнерів для побудови довгострокових стосунків, доукомплектувати штат компанії, провівши навчання нових працівників. Чекають завершення довоєнні проєкти компанії, серед яких налагодження збору та переробки  відходів плівки ПВХ (є й інші проєкти, пов’язані із збором та переробкою вторсировини побутового та промислового походження. Звісно, хочеться чимшвидше спромогтися на власний склад у центральній частині України (на даний час нас приютили партнери-конкуренти, які в ці важкі часи війни підставили плече, надавши  приміщення під склад для наших матеріалів).

– Тобто компанія обірвала остаточно звʼязки із Харковом?

– Ні. Наш склад там і залишиться. Більше того, він -тільки-но зникла загроза вторгнення ворога в місто – запрацював зусиллями мого брата Кирила, який не залишав міста. Він же організував і розвезення по місту доставленої гуманітарної допомоги харківським транспортом компанії.

Нема сенсу ліквідовувати склад у Харкові, адже велика кількість наших клієнтів саме на сході, й деякі з них уже відновили чи починають відновлювати виробничу діяльність, отже почали купувати у нас плитні й інші матеріали.  А коли війна закінчиться нашою перемогою, й настане час повномасштабної відбудови зруйнованого міста, потреба в плитних матеріалах, які ми постачаємо в регіон, зросте в рази. Найближчим часом, плануємо досягти 50% довоєнних обсягів продажів та створити умови для подальшого зростання. Тоді зможемо більше коштів перераховувати на підтримку ЗСУ.

Слава Україні!