УАМ в обличчях: що дає можливість мукачівській компанії «Splitwood» не зійти з виробничої дистанції в нинішній складний для деревообробного бізнесу час, у розповіді її власника Олександра Пальченка.
У переліку компаній, членів УАМ, розповіді про стан справ у яких в умовах воєнного часу ми вже опублікували на нашому сайті, мукачівська «Splitwood» не перша із переважно експортуючих свою продукцію компаній, чиє керівництво дає зрозуміти, що й у експортерів нині не все гладко. Хоча вони все ще апріорі залишаються в кращому становищі, ніж ті їхні колеги, котрі до 22 року продавали свою продукцію лише на внутрішньому ринку, й тільки коли війна його можливості суттєво звузила, почали шукати виходи за кордон.
На початку ворожого вторгнення на нашу землю в експортерів проблемними були ускладнена транспортна логістика та створені державою валютні обмеження. Згодом прийшло полегшення в цьому сенсі, але поляки з минулого року на свій лад почали ускладнювати життя українським експортерам.
– Ускладнили – ще й як! – погоджується Олександр Пальченко, власник компанії «Splitwood». – Ускладнили й тому, що зарубіжні клієнти – принаймні наші точно – переймаються виключно власними бізнесовими інтересами, і наші труднощі їх анітрохи не «колишуть», як мовиться. Ні те, що ти працюєш в умовах війни, ні те, що у тебе через це можуть виникнути форс-мажорні обставини – ти в будь-якому випадку повинен забезпечити те, що обумовлено довоєнними контрактами.
Якщо третій рік триваюча війна і не бʼє їх так боляче, як нас, та все одно і їм відчутно дається взнаки. В тих країнах, куди ми експортуємо, нині ситуація теж не з кращих, а відтак і в наших контрагентів: товарів, зокрема й меблів, продається менше, вони дорожчають, то ж годі сподіватимуться, що вони в таких умовах підуть для нас на якісь послаблення.
– Ваша експортна продукція – клеєні меблеві заготівки, з яких ваші зарубіжні клієнти виготовляють меблі. Які породи користуються у них попитом і чи своєю чергою не маєте ви проблем із вашими постачальниками сировини – чорнових необроблених заготівок?
– А ви скажіть, що в нинішній час дається безпроблемно? І закуповувати деревину нині непросто. Одні партнери через брак кадрів припиняють роботу, інші скорочують заготівельні обсяги. Всі лісгоспи мало того, що збільшують ціну на необроблену деревину, на торгах ще й така цінова чехарда, що покупцям важко планово закуповувати сировину, аби мати стабілізуючі запаси. Ми через це постійно в якомусь стресі. Доводиться щось вигадувати, шукати кращі варіанти. А це все додаткові клопоти і витрати.
А що стосується деревних порід, з яких виготовляємо комплектуючі для меблевиробництва, то це найпоширеніші для експорту дуб та бук.
– За два з лишком років війни компанії нашої галузі все таки якось – кожна у свій спосіб – пристосовуються до поки що незмінно несприятливих умов ведення бізнесу, стабілізуються, а деяким вдається робити певні кроки в своєму розвитку. Що «Сплітвуду» дає можливості залишатися, як-то мовиться, в строю?
– Головним чином, кадри. І я в цьому твердженні не буду оригінальним. А в нинішніх умовах всезростаючої мобілізаційної потреби роль кадрів стає вагомішою в рази. Ми зараз тримаємося на наявності старої – в смислі давно працюючої в компанії – кадрової гвардії, якої ще не зачепила мобілізація. Звісно, розуміємо, що нині говорити про її надійність в перспективі не доводиться.
Але маємо вже й нову категорію працівників – ветерани. Це я кажу про повернення в колектив демобілізованих раніше працівників, які пройшли фронт. Не без втрати здоровʼя. Це прикро, але відрадно тим, що повернулися живими і такими зараз потрібними компанії.
– Повернімося до тези про те, що сутужно доводиться нині й традиційним експортерам. З огляду на це ви, мабуть, змушені шукати можливості для розширення довоєнної клієнтської бази.
– Звісно, постійно в пошуку. Моніторимо інтернет, вишукуючи в тій же Польщі, приміром, меблеві компанії, які ще більш-менш впевнено почуваються на ринку, й пробуємо законтактувати, зацікавити своєю пропозицією.
Найкращий інструмент для цього, ясна річ, виставки. На жаль, через відомі заборонні обставини наші працівники – а це саме чоловіки, які компетентні вести перемовини з потенційними клієнтами, – не мають змоги побувати на виставках. Зокрема й на тих, участі в яких сприяє УАМ. Але дякуючи працівницям дирекції, які діляться з нами контактною й іншою корисною інформацією, зібраною на таких міжнародних виставках, ми в курсі нинішніх трендів у галузі й маємо додаткові можливості для пошуку нових зарубіжних клієнтів.

