Якщо переглянути презентаційне відео на сайті «Bassa», вслухатися в промовисті слогани, що звучать там із уст її керівників, в уяві постане сучасне та успішне, амбітне виробниче підприємство, яке дійсно створене не просто виробляти меблі, а гідно демонструвати  український продукт всьому світу. Ми в Українській Асоціації Меблевиків й без такого уявлення знаємо, що це дійсно так, адже не раз переконувалися в цьому за шестирічне перебування компанії у складі УАМ. 

Але достеменно знаємо ми й те, що клята війна, яку приніс на нашу землю підлий північний сусід завдала значних якщо не збитків, то клопотів і найуспішнішим виробництвам меблевої галузі. Отож в розмові із співвласником «Bassa» Сергієм Штефаном поцікавилися, як війна позначилася на «самопочутті» фабрики, на настроях колективу, чи не стала на заваді її розвитку, прагненню гідно демонструвати світу свій продукт. І замість  очікуваних нарікань на важкі часи, які настали для українських підприємців, зокрема й меблярів, почули от що.

– Війна значною мірою змінила наше ставлення до роботи, якою займаємося. Кожного на своєму місці. Стало само собою очевидним, що можна швидко й просто вирішувати ті питання, які раніше здавалися складними. Разом із тим, погрішив би проти  правди, якби стверджував, що складнощі, спричинені війною, нас якимось чином обійшли. Завдають вони клопотів і нам. Ще й яких! 

Серед найактуальніших зараз – збереження колективу на тому рівні, який би гарантував стабільну роботу фабрики. Гострота нестачі кваліфікованих працівників постала ось чому: виробничі потреби фабрики за два роки війни, не тільки не зменшилися, що нехарактерно для галузі, а й зросли. В такій ситуації, коли відповідно до зростаючих виробничих потреб необхідне додаткове кадрове забезпечення, мобілізаційне висмикування з колективу навіть одного з працівників вкрай болюче для фабрики. Вдалося поповнити команду десятьма новими кваліфікованими працівниками, але десятьох  віддали армії. Через це пошук фахівців став для нас щоденною пріоритетною потребою. 

– Прикро про це казати, та ви й самі добре знаєте, що, поки триватиме війна, нестача працівників лише посилюватиметься. Отже треба шукати можливості виконувати необхідні обсяги мирної роботи меншою кількістю робочих рук. 

– Так, будучи свідомими цього, активізували на фабриці рух взаємозамінності працівників через набуття ними універсалізації через додаткове навчання. Простіше – аби один працівник, будучи, що називається, фахівцем широкого профілю, в разі потреби міг замінити іншого, вміючи виконувати і його роботу. Передусім це стосується роботи на меблевиробному обладнанні. 

– Розкрийте секрет. Як так сталося: у більшості ваших колег із початком війни кількість замовлень критично зменшилася, а «Bassa» мала й має їх удосталь?

– Секрет простий. На початок війни ми мали замовлень наполовину більше, ніж могли опрацювати. Тож коли з початком війни їх кількість зменшилася і у нас, тих, що залишилися, вистачило для тривалої стабільної роботи фабрики. 

Реально оцінюючи невтішні перспективи внутрішнього ринку в умовах війни, ми спрямували свій підприємницький погляд за межі України, і це дало позитивний результат. Отже, вже працюючи в умовах війни, стали експортерами. Уже маємо реалізовані проєкти в Обʼєднаних Арабських Еміратах, у Хорватії, Чехії та Швейцарії. В роботі замовлення з Іспанії та Грузії.

Зарубіжних клієнтів отримували, через дизайнерів, точніше через дизайн-студії. З деякими з них у нас давні партнерські взаємини, але зʼявилися й нові партнери, які звернулися до нас із пропозицією співпраці, довідавшись про наші можливості.  Багато з них за період війни також переорієнтувалися  на закордон, от, як і раніше, залучають нас і до реалізації своїх зарубіжних проєктів. 

Вони знають, що ми давно й упевнено меблюємо в преміум-сегменті, маючи своєю місією не лише успішно конкурувати з найвідомішими зарубіжними брендами, а й переважати їх за цілим рядом позицій, які пропонуємо клієнтам. Одна із дієвих переваг: виконання замовлень в обумовлені сторонами терміни, якими б складними чи масштабними вони не були. А також той факт, що за останні чотири роки не було жодного випадку, аби ми прострочили виконання якогось замовлення. Навіть у несприятливих умовах воєнного стану. Це важливий іміджевий чинник, що вигідно характеризує компанію. 

– Гадаємо, у вас і ще є за що серйозно звинуватити війну.  

– Так,є за що. На 2022 рік ми мали великі плани – почати спорудження нової фабрики. Куплена була земля під неї, готовим був проєкт. Війна не дала й досі не дає його реалізувати. Але ми наперекір їй не відмовилися від цього задуму, лише відтермінували його. Не виключено, що вже незабаром приступимо до нього впритул. А поки на старому місці докладаємо зусиль для всебічного удосконалення виробничих і управлінських складових нашого меблярського бізнесу, для збільшення пропускної здатності фабрики з метою все це в майбутньому перенести на нову фабрику, аби вона відразу запрацювала на максимумі своїх можливостей. 

– Залишається побажати вам успіху в цьому.