УАМ в обличчях: власник компанії «CITY DOORS» В’ячеслав Дирда.
У столичній компанії «City Doors» запевняють, що бути дистриб’ютором з продажу дверей – легко й вигідно, якщо добре знаєш дверний ринок. І стверджують небезпідставно, бо компанія сама є таким дистриб’ютором, роками продаючи двері різного призначення, різних моделей, різної ціни, від різних вітчизняних виробників. Із власного набутого досвіду знає: бізнес із продажу дверей вигідно вести, якщо можеш запропонувати кінцевому споживачу вигідну ціну на цікаві й потрібні моделі; якщо маєш авторитетні сертифікати якості, потрібні асортимент і обсяги продукції; якщо професійно й доброзичливо можеш надати покупцю якісний сервіс. «City Doors» – успішна торгова компанія, бо все це має і все, що необхідно для активних продажів, робить. За час існування компанії відпрацьовані ефективні схеми знаходження клієнтів, обробки клієнтських заявок, результативно виконані десятки тисяч замовлень.
– Війна відчутно пригальмувала розвиток компанії?
– Можна сказати, що нам в цьому відношенні трохи пощастило. Як вже було зазначено, компанія є офіційним дистриб’ютором кількох виробників дверей, але основним, базовим нашим постачальником є Корюківська фабрика дверей «KORFAD». Її виробництво базується на Чернігівщині, в тій частині області, яка тимчасовою була окупована руснею. Але її швидко звідти витурили, тож не встигла там «похазяйнувати». Не зазнала руйнації і навіть пошкоджень фабрика дверей. Як тільки непроханих гостей вимели з області, фабрика майже одразу і запрацювала, бо й всі працівники виявилися на місці, а матеріали для виробництва були на складах.
– Це що стосується виробника, а що ваша компанія?
– Ми одразу вдалися до релокації: перемістили весь запас складської продукції до Львівської та Хмельницької обласnі. Наші добрі тамтешні партнери дали ним притулок. Але недовго там пробули, коли ворога потіснили від столиці, повернулися.
– Але ж той факт, що війна змінила ситуацію на внутрішньому ринку, не міг не торкнутися компанії. Реалії воєнного часу примусила ж і вашу компанію пристосовуватися до них? Що дало змогу пройти таку адаптацію?
– Стало очевидним, що треба акцентуватися на бюджетних моделях дверної продукції. І ми цей перехід досить оперативно зробили. Розробили декілька серій дверей економ-класу з нашими виробниками. Вони теж швидко із цим завданням впоралися, не погрішивши в якості нової продукції, і продажі не тільки активізувалися, а й дещо перевершили довоєнні. Щоправда, така активізація зумовлена ще й тим, що з ринку зникли деякі крупні дверні фабрики, які займали чи не половину вітчизняного ринку. Їхні виробництва опинилися в окупації та були зруйновані. Тобто конкуренція відчутно ослабла.
– Чи продаєте продукцію за кордон?
– «City Doors» безпосередньо ні, але ми всіляко в цьому сприяємо нашим партнерам-виробникам. Зокрема й участю у профільних виставках, на яких представляємо їхні вироби й знаходимо для них зарубіжних покупців.
– Компанії, у яких невеликий штат працівників – ваша якраз така – болючіше, ніж крупні, відчувають мобілізаційне висмикування навіть кількох працівників. І на відміну від тих, в яких працюють переважно жінки.
– У нас також є жінки в команді і армії ми відали вже трьох чоловіків. До кадрової доукомплектації не вдавалися, працюємо поки що меншим штатом. Тож, можна сказати, кадрового голоду, такого, який би ставив компанію на межу виживання, поки не відчуваємо.
Принагідно скажу, що на потреби армії віддали й транспорт і загалом допомогу нашим оборонцям перевели на регулярний режим, практично щоденний.
– Отож справи в компанії йдуть благополучно. А це означає, що й у нинішній час можна розвиватися. Які у вас плани в цьому напрямку?
– Запланували побудувати новий сучасний склад у при столичному регіоні, щоб з допомогою ще більшого асортименту та наявності товару збільшити свою присутність у регіоні. Землю під нього придбали, приступили до наступних етапів цього проєкту.
– То ж бажаємо успішно справитися із цим завданням.

