І вузька спеціалізація є запорукою успішності.

Батько у Тетяни Ніколаєнко фермер. Коли вона в столичному університеті імені Шевченка здобула професію менеджера, хотів спрямувати її знання в аграрний бізнес – зробити помічницею. Але донька відчувала, що у неї інше життєве призначення. Втім, що стане меблярем, не думала й не гадала.

У практичному сенсі освоюватися в набутій спеціальності  почала з дилерських продажів диванів однієї львівської компанії. І досить успішно. Стартувавши практично «з нуля», Тетяна з колегами вже за три роки зуміли вивести львівського постачальника в лідери продажів диванів у столичному регіоні. Але Тетяну така успішність перестала задовольняти.

«Я людина амбітна, яка прагне досягати все нових життєвих висот, тому для подальшої самореалізації  мені виявилося замало торгувати чужими меблями. Вирішила продавати свої, створивши власне меблевиробництво».

Започатковувала його так само практично «з нуля», маючи мінімальний стартовий капітал, аби найняти трьох-чотирьох працівників і придбати пару-трійку найнеобхідніших верстатів. На те, що добре знала, й націлювала новостворену компанію «Woodsoft» – на виробництво спальних меблів. Але не диванів, а ліжок.

«Аналіз тодішнього стану вітчизняного ринку дав зрозуміти, що в Україні практично відсутні спеціалізовані компанії, які б виробляли виключно ліжка в оригінальному дизайні  при середньому ціновому сегменті. Пропонувалися зовсім простенькі варіанти, а цікавіші моделі імпортувалися. Так і була знайдена своя ринкова ніша». 

І через пару років, коли стало очевидним, що молода меблева  компанія успішно відбулася, надійно закріпившись на вітчизняному ринку, й нині, коли реалізовує стратегічні плани подальшого розвитку, вона не прагне меблярської універсалізації, впевнившись, що ця вузька спеціалізація, яка була обрана при створенні «Woodsoft», й надалі буде запорукою її успішності.

Меблевиробний союз початкуючого дизайнера, в якого повірила початкуючий меблевик, виявився вдалим і успішним. Вже перші створені компанією моделі ліжок засвідчили, що компанія має власний меблярський почерк, і ринок схвально на нього відреагував. Ті перші, стартові моделі й досі в асортименті компанії, хоча, звісно, й зазнали певного конструкторського й дизайнового вдосконалення з огляду на нинішні запити ринку.

Компанія «Woodsoft» – один із небагатьох щасливчиків у галузі, котрий в умовах коронавірусних обмежень не тільки не скоротив обсяги продажів, а й наростив їх. І це тому, переконана Тетяна, що 95 відсотків продажів компанія здійснює в онлайн-форматі та через дизайнерів  інтерʼєрів, з якими тісно співпрацює. Але не тільки.  А й завдяки шанобливому – скажемо так – ставленню до покупців.

«Не забуваємо жодного, хто віддав перевагу нашим ліжкам. І через кілька років телефонуємо їм, аби довідатися, чи не мають претензій до виробника, щоб почути від них побажання щодо можливих покращень існуючих моделей  чи створення нових. Чесно, я отримую більше не стільки матеріального задоволення від зростаючої прибутковості компанії, як морального  – від того, що успішно збулося те, що задумувалося, що  у компанії хороші перспективи, що є бажання, сили й можливості їх реалізовувати, від радості творення кожної нової ліжкової моделі, від того, що ми спромоглися доповнити вітчизняну галузь тим напрямком меблярства, якого їй направду дещо бракувало,  від того, що людям подобається наші продукція, що вони нам вдячні, що дехто робить у нас повторні покупки чи радить іншим їх зробити».

Зростаючі обсяги продажів і плани експортного прориву в наступному році змушують компанію нарощувати виробничі потужності в умовах, коли деяким колегам доводиться їх скорочувати. Вже до кінця цього року  «Woodsoft» введе в експлуатацію новий цех.

Тетяна не приховує, що якраз підготовка до експортних продажів і пришвидшила вступ компанії до Української асоціації меблевиків. Те, що результативне сприяння своїм членам в освоєнні зарубіжних ринків серед пріоритетів  діяльності УАМ, добре відомо й поза профільною галуззю. Для кожної компанії таке сприяння потрібне, та особливо цінне для експортерів-початківців. Але й інші зусилля Асоціації, націлені як на розвиток компаній, так і меблярської галузі в цілому, також цікавлять компанію Тетяни Миколаєнко: і можливість оволодіння прийомами й методами lean production, зокрема й шляхом переймання успішного досвіду колег, й опанування сучасним інструментарієм продажів, і тендерні можливості. Чимало меблярів нині бідкаються нестачею кваліфікованих деревообробників на вітчизняному ринку праці. А Тетяна кадровим голодом в галузі стривожена тим більше з огляду на скоре розширення виробництва. Як і колеги, вона хотіла б, щоб і ця проблема, котра стає все гострішою для меблевиків,  стала  в ряд пріоритетних завдань для УАМ, яка має знайти корпоративні можливості, якщо не вирішити її, то хоча б помʼякшити.

       – Той сегмент «мʼякого меблярства», в якому спеціалізується ваша компанія, нині розвивається передусім у напрямку досягнення більшої комфортності ліжок. Зокрема шляхом їх, так би мовити, електрифікації: оснащення вбудованими світильниками, розетками,зарядними пристроями та іншими ґаджетами, а також електроприводними механізмами трансформації, зокрема і з дистанційним керуванням. Все це одночасно розширює й функціональні можливості ліжок. Ви також рухаєтеся в цьому напрямку?

«Нерозумно й недалекоглядно бути осторонь таких тенденцій, актуальних і для меблярства в цілому, тому ми також у цій темі. Конкретних моделей таких просунутих ліжок сьогодні ще не пропонуємо ринку, але конструкторсько-дизайнерське їх напрацювання вже на завершальному етапі.  Вірогідно цієї осені можна буде очікувати їхніх премʼєр».