Має батько двох синів, і всі троє меблярі 

До величезного цеху деревообробників нині зараховують себе і хто працює із натуральним деревом, і ті, хто обробляє так звані деревні матеріали, тобто деревомісткі, до яких найбільшою мірою належать плитні. Меблярі харківської компанії «КвіКо» – деревообробники в первинному значенні цього слова, бо створюють меблі із натурального дерева, віддаючи перевагу вільсі, якщо конкретизувати ще більше. 

Один із співзасновників  сімейної компанії, Віталій Кондратюк, розповів, що й вони у «справжню деревообробку» прийшли, що називаються, набивши руку в роботі із плитними матеріалами. А коли визначилися з меблевиробним матеріалом остаточно, то конкретизувалися й у тому, на меблях якого призначення спеціалізуватися. І нині «КвіКо» позиціонується в галузі як виробник підліткових ліжок.

– Є категорія «дитячі меблі», що передбачає як меблі для немовлят, так і підліткові. Тим більше, якщо говорити про спальні меблі, що переважають в асортименті ваших виробів. Чому ви ще більш конкретизувалися у виробництві дитячих меблів?

– Маємо досвід і у виготовленні меблів для немовлят. Коли меблювали з використанням ламінованого ДСП, то виготовляли сповивальні комоди. А коли сталася матеріальна криза – ДСП значно подорожчала – перейшли на роботу з масивом. Економічні обставини змусили. До речі, повертаємося до досвіду корпусного меблярства для виготовлення приліжкових тумб, а відтак і формування комплексної ринкової пропозиції. Вони в основі своїй також будуть із масиву. І так само, як і ліжка, опоряджуватимуться екологічними лаками й фарбами на водній основі, – розповів Віталій.

Для невеликих меблярських компаній характерним є те, що їхні власники є і керівникамии, і так званими «граючими тренерамии», тобто беруть безпосередню участь  у меблетворенні. Причому універсально. І компанія «Квіко» схожа на десятки такого ж калібру тим, що обходиться без штатних чи залучених дизайнерів, конструкторів, технологів. Ці функції взяли на себе співвласники Кондратюки. Найбільшою мірою це стосується самого Віталія,  який виконує функції конструктора та дизайнера. Молодший брат –  цеховий працівник. Батько здійснює загальне керівництво компанією і переймається технічною стороною сімейного меблярського бізнесу. 

На дизайнерському етапі створення спальних меблів, зауважив Віталій, допомагає і сам матеріал – та сама  вільха, на яку компанією й зроблена ставка. Допомагає тим, що сама собою є породою з красивою деревиною – кольором і текстурою.  І в обробці зручна.  Це дало змогу Кондратюкам створити близько тридцяти моделей підліткових ліжок, які різняться на лише дизайном, а й конструкцією – звичайне ліжко, тахта, двоярусне, кутове… Важливий елемент ліжкового дизайну – узголівʼя. У «КвіКо» не менше десятка різних варіантів ліжкових узголівʼїв, які і є основними моделетворчими комплектуючими. Інша складова дизайнового урізноманітнення  ліжкових моделей – варіанти їхнього колірного опорядження. Базовий варіант  – лише лакування, аби зберегти природну деревну привабливість натуральної вільхи. Крім того, виробник пропонує 35-варіантне  колірне опорядження ліжок. Причому різноколірно і загалом, і подетально. 

– Це є однією з наших конкурентних переваг, – наголошує Віталій. –  Інша – в наявності у нас широкого модельного ряду ліжок. Вона, принагідно скажу, була визначальною, коли ми входили в цей вузькоспеціалізований сегмент меблевого ринку. На той час українські виробники дитячих меблів, конкурували між собою, пропонуючи серед іншого практично одну й ту ж стандартну ліжкову модель. Конкурували тим, хто запропонує вигіднішу ціну. А ми вирішили конкурувати з ними, пропонуючи широкий модельний вибір підліткових ліжок, спеціалізуючись виключно на виробництві цього сегменту дитячих меблів. І успішно таку конкуренцію витримуємо.

– Влітку компанія взяла участь у першій українській баєрській виставці «FUBE-2021», що має статус міжнародної. Вона, як ви казали, була взагалі для вас  першою. Результатом задоволені?

– Ми більшою мірою орієнтувалися на український меблевий ритейл, вирішуючи брати участь у цій виставці, бо до експортних поставок, скажу відверто, поки що не готові. Хотілося розширити канали збуту на внутрішньому ринку, вийшовши за регіональні межі. І це вдалося. Крім того, зустрілися та з обопільною зацікавленістю поспілкувалися з тими партнерами, з котрими вже маємо тривалі торгові взаємини, але на заочному рівні.