Компаній, у яких меблярство є родинним чи сімейним бізнесом, у нашій галузевій асоціації десятки. А от меблярські династії важко віднайти, навіть з огляду на багаточисельність УАМ.

Компанія «LOVKO» наближена до такого визначення, бо в братів Євгена та Андрія Стратулатів, співвласників компанії, дід меблював. І хоча на батькові династійність обірвалася, вона збереглася на генному рівні, і тяга до роботи з деревом проявилася в онуках. Саме з деревом. Тому й спеціалізується створена ними разом із ще одним співвласником – Володимиром Езеріним, компанія на виробах із натурального дерева – стільцях, кріслах, столах та опорах для них, полицях. До того ж, вони віддають перевагу не серійному виробництву, а створенню авторських, дизайнерських моделей із вираженою індивідуальністю та неповторним шиком. Над зовнішнім виглядом одного стільця можуть працювати декілька професіоналів. Кожна деталь продумана до дрібниць, виконана зі смаком і талантом.

Звісно, компанія не зосереджена лише на зовнішній привабливості своїх виробів. Не менше уваги приділяється й їхній якості – довговічності експлуатації, функціональності, ергономічності. Такі меблі однаково підходять як для домашнього користування, так і для закладів HoReCa, тож у клієнтській базі компанії є як приватні покупці, так і корпоративні клієнти, для яких передбачені гуртові ціни та програма лояльності.

У розмові з паном Євгеном ми довідалися, що компанія нелегко, але наполегливо виходила з кризи, в яку економіку країни, а відтак і меблеву галузь, занурила війна. Перші два її місяці компанія взагалі не функціонувала, далі потроху почала розпродавати ту продукцію, що залишилася на складах. Минулого року напрацьовувала вже нову складську програму, цьогоріч – розширювала клієнтську базу, нарощувала канали збуту, готувала до запуску нові моделі.

– Компанія обходиться власним дизайнерським потенціалом чи співпрацює з позаштатними дизайнерами?

– Більшість моделей, які маємо в асортименті, – плоди творчості власних дизайнерів, але компанія була, є і буде в подальшому відкрита для взаємовигідної співпраці з іншими дизайнерами – як предметними, так і інтерʼєрними.

– Інколи компанії, які націлені на виробництво авторських меблів, влаштовують для дизайнерської спільноти власні конкурси, аби здобути цікаві, перспективні модельні проєкти. Ви ніколи не вдавалися до цього?

– Ні, але прискіпливо вивчаємо ті дизайнерські пропозиції, які є у відкритому доступі, зупиняючись на тих, які повною мірою відповідають стилістичним пріоритетам компанії – а це мінімалістичні дизайни, скандинавська стилістика. Але й цього замало: для нас важливо, аби пропонований проєкт стільця чи столу був зручним для виробництва: конструктивно складався з якомога меншої кількості деталей, і бажано, щоб ці елементи були максимально універсалізовані.

Але не все із того, що пропонують дизайнери і що нам сподобалося, що конструкційно й технологічно влаштовує виробництво, ми одразу реалізовуємо в конкретному виробі й виводимо на ринок. От і зараз є у нас схвалений проєкт, але ми його не запускаємо в виробництво, розуміючи, що ринок поки що не готовий до належного сприйняття такої меблевої новинки. Отож вичікуємо, коли прийде її час.

– Один із маркетингових ходів, до якого вдаються наші меблевиробники в нинішніх умовах, – вийти за рамки узвичаєного асортименту, тобто виготовляти ті види меблів, у виробництві яких раніше не спеціалізувалися. От у вас, скажімо, не було бажання взятися ще й за виробництво, скажімо, мʼяких меблів, шаф-купе чи кухонь?

– Кухонь – точно ні. Це не наше. Але не скажу, що ми не міркуємо в цьому напрямку. Є у планах розширити асортимент новими продуктами з категорії, близької до мʼяких меблів – конкретніше йдеться про лаунж-крісла. Але не все і не відразу.

– Це вже те, що можна назвати фактором розвитку компанії. І він, мабуть, не єдиний?

– Так. Маємо й експортні наміри. Одиничні зарубіжні продажі вже робили, але назвати те повноцінним експортом не можна. З цією метою зацікавилися пропозицією від УАМ стати учасником колективного національного стенду на лютневій виставці у Познані.

Коли підведемо підсумок року, можна буде конкретизувати й інші плани перспективного розвитку, які поки що в начерках.

– Що ж, залишається побажати вам успішного старту в новий рік!