Столична компанія «Магія текстилю» цікава зокрема тим, що вона з числа наймолодших за часом вступу до УАМ членів нашої асоціації (січень цього року). І тим, що має досить віддалене, опосередковане відношення до деревообробки й меблярства зокрема, бо справу має не з меблевими тканинами, а шиє постільну білизну, одяг, ковдри, подушки, рушники простирадла, пледи тощо. З цього й розпочалася наша розмова із співвласницею компанії Наталією Кіченко.

– По-перше, хочу не погодитися з твердженням про наше «досить віддалене» відношення до меблярства, і мене в цьому точно підтримають передусім виробники ліжок, бо без укомплектування їхніх меблів нашими виробами ліжко не може набути свого безпосереднього функціонального призначення. По-друге, саме факт нашого тісного партнерства з одним із виробників ліжок, які ми комплектували постільною білизною, і став вирішальним у нашому рішенні набути членства в УАМ. Власне, він і привів нас в асоціацію, бо раніше у нас справді в планах цього не було. Поповнили ваше галузеве братство, ясна річ, із прагненням, аби зазначений випадок  тісного партнерства з виробником меблів не залишався єдиним.

Потребує наших виробів і меблевий ритейл, адже ліжка виставляються на продаж зазвичай укомплектованими постільною білизною, якою меблеві магазини теж торгують. Нашу продукцію купують і готелі, отже ми можемо в діловому партнерстві,  кластерно працювати з дизайнерами й меблярами, які комплексно умебльовують такі обʼєкти.

Від пані Наталі ми також довідалися, що виробнича специфіка компанії така, що вона на початку війни не могла залишитися поза тим, аби своїми виробами (зокрема й ватними матрацами) не допомагати й армії, й переселенцям. І досі час від часу в міру можливостей не відмовляється від такого доброчинства.

Компанія з числа тих небагатьох членів асоціації, яких не оминула доля виробничих переселенців.  Релокацію частини свого складу та швейного обладнання здійснили до Вінниці, але же влітку все повернули «додому». Весь колектив вдалося зберегти, то ж треба було не тільки досягати довоєнних обсягів виробництва, а й розвиватися. Ще до війни взялися розширювати швейне виробництво, попри війну, вирішили закінчували розпочату справу розвитку компанії.

Специфіка виробів компанії така, що вона, на відміну від меблярів, може простіше й швидше оновлювати свій асортимент  – і новими моделями існуючих виробів, і загалом новими видами продукції. Враховуючи ту обставину, що компанія робить акцент  на оптових продажах продукції.

– Може, навіть цього місяця виведемо на ринок колекцію виробів так званої патріотичної серії, що своїм дизайном відповідатиме незламному духу нації в ці важкі часи випробування, виокремлюватиме й підкреслюватиме нашу українськість.  Таким чином ми прагнемо  своєю продукцією долучитися до того, чим нині живе країна, що є важливим для суспільства, що його надихає на незламність.

– Нещодавно компанія оголосила про весняну акцію, що передбачає 50-відсоткові знижки на деякі текстильні вироби. Чи не надто ви розщедрилися як для нинішнього часу?

– Можливо. Адже треба швидко розпродати залишки одних колекцій, аби вони звільнили торговий простір для товарних новинок. Тож нічого виняткового в цьому нема.

– Оскільки вітчизняний ринок через війну в країні помітно «просів», чимало компаній прагнуть компенсувати внутрішні втрати виходом на зарубіжні ринки. З цією метою активізували свою участь у міжнародних виставках. Останній раз ваша компанія брала участь у міжнародній профільній виставці 2020 року. Зараз такої потреби  не маєте?

– Виставки й для нас – важливий та дієвий маркетинговий інструмент, тому регулярно до війни  ми були їхніми експонентами. Минулий рік – не секрет – було дійсно не до виставок, але в мирному майбутньому виставкову діяльність обовʼязково відновимо.