Хоча нашій армії і вдалося досить швидко відігнати ворога від столиці, й фабриці після кількатижневого простою відновити меблевиробництво, зібравши залишки команди, все ж у керівництва компанії «DOROS», як розповіла її власниця Світлана Шабаліна, було обʼєктивне розуміння того, що внутрішній ринок нескоро повернеться на довоєнний рівень. Отже втрату можливостей вітчизняного ринку треба компенсовувати нарощуванням продажів на зарубіж. Тому й скористалися найпершою можливістю, котра зʼявилася  в цей складний час, для пошуку  нових клієнтів на межами країни. Тим більше вигідною можливістю: Українська Асоціація Меблевиків, попри обмеження умовами воєнного стану, формувала колективний національний стенд для участі своїх членів таким форматом у міжнародній познанській виставці на дуже сприятливих організаційних та фінансових умовах завдяки сприянню відповідних державних установ та американської донорської програми. І керівництво компанії не змарнувало цей шанс.

Треба зазначити, що «DOROS» із числа вітчизняних меблевих компаній із значним експортним досвідом, що досить давно продає свою продукцію практично у всі регіони планети. Але через війну й ці продажі відчутно «просіли», не приховує пані Світлана. Найперше через ускладненням із логістикою морськими шляхами. Спочатку війни морем взагалі нічого не поставляли, але згодом було знайдено інші морські шляхи. Та вони довші, а відтак і дорожчі. Тривалий час поставала необхідність перевантаження товарів. Частина клієнтів в Азії та на Близькому Сході та у США через ризики з поставками і збільшення логістичних затрат призупинили закупки, а ті, з якими тільки започатковувалася торгівля, вирішили її відкласти до кращих часів. Отже ще й через це перед компанією постала нагальна необхідність у пошуку нових зарубіжних клієнтів.

Втім, як зауважила керівниця, для компанії важливість не припиняти виставкову діяльність не тільки в тому, аби розширити клієнтську базу, вона має й не менш важливий для компанії іміджевий чинник. «Ми повинні постійно своєю присутністю на меблевих форумах і демонстрацією на них продуктових новинок та загалом своїх виробничих можливостей засвідчувати і тим клієнтам, з якими вже не перший рік працюємо, свою надійність, перспективність, відповідність галузевим трендам, технологічним і модним тенденціям. А особливо це необхідне для нинішньої ситуації, аби в чинних і потенційних клієнтів не похитнулася довіра до компанії». – Ділиться думками Світлана.

          В такий спосіб і з такою ж метою взяли досить результативну участь і в цьогорічній міжнародній виставці в німецькому Кельні.

А тим часом потроху почав оговтувалися після стресу перших тижнів війни й вітчизняний ринок, тож до кінця минулого року «DOROS» досяг непоганого – як для воєнного часу – результату: сімдесяти відсотків довоєнного виробництва.

– У чому війна унеможливила чи призупинила розвиток компанії?

– Я б не сказала «унеможливила», бо на місці ми все ж і в такий важкий для країни й бізнесу час не стоїмо, підтвердженням чого є хоча б вже та ж виставкова активність, а що призупинила, то так. Було в нас у планах значно розширитися, але не вдалося. І нинішнього року на те не спроможемося через брак ресурсів.

Торік, крім того, що кадрова нестача давалася взнаки,  додалася енергетична – коли почалися масові вимикання електроживлення. Цього року поки із електрикою проблем нема, але кадровий «голод» все такий же відчутний. Війна забрала у нас ключових спеціалістів, передусім чоловіків (віримо, що тимчасово), а знайти їм відповідну заміну дуже складно. Та й практично неможливо нині серед тих, хто шукає роботу, знайти досвідчених меблярів – треба самим готувати із наявного штату працівників, а це потребує й часу, й не може новачок одразу набути такої майстерності й досвіду, якими володів його попередник.

– Тим не менше, компанія не втратила не тільки життєздатності, а й тих цінностей, завдяки яким завжди була в лідерах галузі…

– Так, хоча нинішнє утримування наших ринкових позицій вимагає величезних зусиль. Передусім реформаторських. Потреба в оптимізації – і виробничих, і управлінських підрозділів –  постала з усією очевидністю в умовах, в яких опинилася компанія з початком війни. І ми значною мірою в досить стислі терміни змогли оптимізуватися, що дало-таки бажаний результат. Приміром, вдалося посилити менеджерську службу, завдяки чому стабілізувалися продажі. Цьому покликано сприяти й удосконалення використання з метою більшої результативності таких інтернет-механізмів популяризації й продажів продукції, як сайт компанії, торгові платформи, а також збільшення нашої присутності в популярних та дієвих соціальних мережах.

Змогли створити й вивести на ринок нові продукти, котрі розширили асортимент. Більше того, освоїли випуск тих видів меблів, яких раніше не мали в асортименті. Приміром, кухонних. А ще деяким видам меблів надали стильової та функціональної сумісності, аби покупець на свій розсуд і смак міг комплектувати з них меблеві гарнітури, тим самим роблячи комплексні покупки. Все це в сукупності й дає нам можливість протистояти тим викликам, які постають уже півтора роки і поставатимуть, поки не завершиться війна. Звісно, нашою перемогою.