УАМ в обличчях: власник компанії «Ерголайф» Ілля Медведєв розповів, завдяки чому, майже втративши корпоративних клієнтів, компанія переорієнтувалася на індивідуальних замовників ергономічних меблів
Столична компанія «Ерголайф» знана у вітчизняній меблевій галузі і зокрема в нашій Асоціації тим, що вона продає ергономічні офісні меблі й аксесуари, а також комплексно оснащує ними офіси замовників, створюючи зручні для праці й відпочинку офісних працівників робочі простори. Частину меблів виробляє сама, але чимало – особливо помічних для офісної роботи аксесуарів – імпортує із багатьох країн.
Війна фактично позбавила компанію корпоративних замовників, які були в основі її клієнтської бази. Дійсно, розповів власник компанії Ілля Медведєв, якщо до війни компанії, розвиваючись, поліпшували умови праці своїх офісних працівників, роблячи сучасні дорогі ремонти, змінюючи традиційні столи й стільці на ергономічні, сприяючі продуктивнішій роботі меблі, організовуючи зручні зони відпочинку, то в нинішніх умовах не ризикують вкладати значні кошти в переоснащення офісів. Інша причина – банальний брак коштів через скорочення обсягів виробництва, спричинене війною, а відтак і прибутків. Є й ще одна вагома обставина: багато працівників нині працюють поза офісами – дистанційно.
– Саме ця обставина, – зізнається пан Ілля, – і стала рятівною для нас. Виявилося, що й для роботи в домашніх умовах людям знадобилися сучасні ергономічні робочі куточку, і вони почали замовляти у нас необхідне для їхнього оснащення. Тому вже через півтора місяця після початку російської вторгнення компанія запрацювала у звичному для неї робочому ритмі, виконуючи вже переважно індивідуальні замовлення. Виробничі обсяги менші, але робочі місця не скоротили, нікого не звільнили – навіть створили нові робочі місця для вимушених переселенців. Ще й десять відсотків від обороту перераховуємо на потреби армії.
– Обсяги виробництва скоротилися, але попри це ви розширили штат… В чому логіка?
– Додаткові працівники потрібні для реалізації нових розробок. Приміром, будемо виробляти власні акустичні панелі, аби менше залежати від імпорту. Те ж стосується й ергономічних робочих столів. Достатньо є імпортних від різних брендів, але ми хочемо мати і власної розробки, українського дизайну.
– Акустичні панелі зазвичай використовуються для облаштування в офісах індивідуальних робочих звукоізольованих просторів, але офіси ви зараз майже не облаштовуєте.
– Працюємо на перспективу. Адже настане час післявоєнного відродження України, й наша клієнтська база знову поповниться корпоративними клієнтами. Та й зараз вони трапляються. Приміром, деякі ІТ-шні компанії і нині почуваються впевнено й питаннями ергономічної організації праці не нехтують. Спостерігаємо й іншу тенденцію: деякі компанії удосконалюють свої офіси, аби повернути в них працівників, які працюють віддалено. Тобто, аби в офісі створити кращі умови роботи, ніж працівники мають удома.
– З огляду на те, що імпортуєте речі ергономічного призначення з різних куточків світу, маєте з цим проблеми в нинішніх умовах?
– Як закуповували до війни, так і закуповуємо скрізь все те, що нам потрібне. Принагідно зазначу, що у нас такий асортимент всього того, що необхідно для створення сучасного ергономічного робочого простору, яким навряд чи могла б похвалитися навіть аналогічна зарубіжна компанія, яка господарює у кращим умовах, ніж ми в нинішній час. Щоправда, обходиться імпорт нині нам дорожче, головно тому, що ускладнилася логістика. Через це й терміни поставок збільшилися. Приміром, придбані товари з Китаю чи Нової Зеландії, йдуть до нас через Європу. Причому частина цього шляху – з Європи до України виявився найпроблемнішим.
– Маючи змогу, все потрібне придбати за рубежем, навіщо додаєте собі клопотів, розвиваючи власне виробництво?
– В деяких випадках це економічно вигідніше. В інших – диктується специфікою деяких проєктів, які потребують дуже індивідуалізованих рішень, які ми клієнтам і пропонуємо на основі власних розробок.
– Розкажіть докладніше про допомогу армії, про яку вже згадували.
– Маємо конкретних одержувачів такої допомоги. Але в основному це Білоцерківська бригада. Оперативно відгукуємося на її потреби. Звично думати, що потреби воїнів обмежуються продуктами, одягом, взуття, речами особистої гігієни. Але ні, ми отримуємо заявки і на цвяхи, монтажну піну, фарби – речі, здавалося б, суто господарського, а не мілітарного призначення.

