Ми чи не вперше вміщуємо розповідь про нашого члена УАМ, компанію, яка практично відродилася з нуля, зазнавши нищівного руйнування виробничої бази під час того, як ворог брав приступом Ірпінь і певний час мародерив у ньому. Мова йтиме про «ФОП Кондратюк», розробника й виробника такої мирної продукції, як ігрові меблі та різного роду засоби для розвитку та розваг дітей, відомі під торговою маркою «Wood and Hearts». Ми записали розповідь пана Романа про цю чорну сторінку в історії компанії, а заразом і про те, як їй щасливим чином вдалося значною мірою досить швидко «залікувати» завдані війною рани.

– В Ірпені мали до війни дві виробничі локації. Одна – і приміщення, і все, що там було, – знищена відсотків на девʼяносто й відновленню не підлягає: бетонні плити, обрушившись, привалили й вивели з ладу все обладнання. На другій локації вигорів весь склад із матеріалами й готовою продукцією, але половина приміщення, виробнича, де горючих матеріалів практично не було, постраждала менше. Й обладнання, на щастя, зазнало ушкоджень не в такій мірі, як на першій локації. В цій частині приміщення й почалося відродження компанії.

Деякі із верстатів можна було відновити. Благо, вони вітчизняного виробництва – білоцерківського заводу «Домінант». Верстатобудівники взялися зарадити нашій біді. Відновлення знадобилося капітальне – верстати розбиралися до рами й збиралися фактично наново. Через три тижні відновлені верстати були вже в Ірпені, що дало нам змогу досить швидко запустити виробництво. Безмежно вдячні білоцерківцям ще й за те, що дали змогу розрахуватися з ними у розстрочку вже після того, як наше виробництво почало функціонувати, й почалися перші продажі продукції.

Але поворот на краще в нашій біді не обмежився лише жестом доброї волі від верстатобудівного «Домінанта». Знайшлися й інші благодійники. Я активно займався пошуком кредитів з низькими відсотками і врешті неабияк пощастило. Вдалося через знайомих законтактувати з австралійськими підприємцями  –  батьком Scott Goleby і сином John Goleby, – які бажали допомогти українському бізнесу. Вони й допомогли 60-ма тисячами доларів, частину з яких просто подарували, а іншу повертаємо без відсотків. Ці кошти були пущені на найнеобхідніше: придбання обладнання, потрібного для повноцінного виробництва, а також матеріалів та сировини. Закуповували досить спішно, і вже в травні була готова перша продукція фактично нового виробництва. Власне, виробництво почало оживати ще в квітні, тільки-но залатали діри в даху, засклили вікна, але повною мірою запрацювало в травні.

– А взаємини з клієнтами вдалося так само швидко відновити?

– Так. Значною мірою завдяки тому, що потурбувалися про них у перші ж тижні війни. Повернули кошти передоплат через невиконану роботу й повідомили, що дамо про себе знати, коли відновимо виробництво. Так і було, і більшість клієнтів  повторили свої замовлення, давши нам роботу, коли ми її так потребували на етапі відродження компанії.

– Отже нині ваше виробництво вже зосереджене на одній локації?

– Ні, так само на двох. Але друга вже не в Ірпені, а на Львівщині. Ми з партнером-співвласником Денисом Шкребляком вирішили про всяк випадок вдатися до часткової релокації й створили торік восени ще один, уже віддалений, виробничий підрозділ. І знову ж таки завдяки щасливій інвестиційній обставині. На нашу біду відгукнувся ще й один швейцарський підприємець, який допоміг фінансово. Ці кошти й дали змогу нам закріпитися на Львівщині – набрати працівників для тамтешньої філії, сформувати кваліфіковану конструкторську групу, яка й народила нашу нову продуктову серію «Скандинавія».

– А меблі «Монтессорі» – інша продуктова серія? І що означає її назва?

– Марія Монтессорі – авторка «педагогіки Монтессорі», системи навчання дітей, яка спрямована на розвиток їхніх природних інтересів і діяльності, а не на використання формальних методів. У відповідності з постулатами цієї педагогіки ми й розробляємо й виготовляємо меблі та інші предмети для здорового розвитку дітей. У чомусь орієнтуємося й на іншу розвиваючу методику –  Піклер. Втім, вони багато в чому перегукуються.

– Війна вплинула на характер придбань клієнтами ваших виробів? Їх так само замовляють і купують в комплексі чи більше стали купляти окремі предмети?

– Весь сенс розвиваючих дитячих меблів – і «Монтессорі» і «Скандинавія» – у їхній комплексності, яка підтверджена нейробіологічною наукою. Нема сенсу купувати якийсь окремий предмет такого меблевого набору, бо належної користі від його використання не буде, адже  функціональні можливості кожного предмета саме у його комплексному використанні.

  – Як можете оцінити нинішній стан вітчизняного ринку з позиції можливості продажів вашої специфічної меблевої продукції?

– Як досить позитивний. З огляду на те, що обсяги наших продажів динамічно зростають. І справа тут, гадаю, не в  потенціалі самого ринку, а в тому, що через війну частина вітчизняних виробництв аналогічної продукції перестала працювати. От ми й прагнемо максимально задовольнити потреби ринку в такій продукції.