Люди потрібні й на трудовому фронті

Поки триває війна, все підпорядковане умовам воєнного стану. Економіка, промисловість, бізнес також функціонують за законами особливого правового режиму. Їх немало, вони стосуються різних аспектів  переведення  промисловості, як казали в роки минулої війни, на «воєнні рейки». У цій статті ми зосередимося на одному з таких аспектів: деяких питаннях бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.  Бронювання військовозобов’язаних — це надання їм відстрочки від мобілізації. Адже під час ведення військових дій повинен працювати тил: цивільне населення й бійці на фронті  мають забезпечуватися всім необхідним для життєдіяльності й боротьби з ворогом. Тому представникам певних професій належить продовжувати виконання своїх посадових обов’язків.  От для цього й складаються списки тих, хто на найближчі шість місяців не може бути мобілізованим.

Потреба цього наскільки важлива, настільки й не проста для виконання. Важлива, бо люди справді потрібні не тільки на бойовому фронті, а й на трудовому. А складність у тому, аби правильно визначити оптимальне співвідношення в забезпеченні потреб обох фронтів. На початку березня Камбін прийняв постанову № 194, якою й визначив порядок бронювання військовозобов’язаних в умовах правового режиму воєнного стану.

Цей порядок зокрема передбачає, що органам державної влади, іншим державним органам належить подавати Міністерству економіки погоджені з Міністерством оборони пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних у відповідних сферах управління, галузях національної економіки, на підприємствах, в установах і організаціях у друкованій  та/або в електронній формі з відповідним обґрунтуванням. Форма «Пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час» додається до тексту цієї постанови, яку можна знайти на Урядовому порталі.

Своєю чергою Міністерство економіки узагальнює подані органами державної влади, іншими державними органами пропозиції щодо бронювання військовозобов’язаних і протягом одного робочого дня приймає відповідне рішення та надсилає його копію Міністерству оборони, а також зазначеним органам. У рішенні Міністерства економіки зазначається строк дії відстрочки, який не може перевищувати шість місяців. 

Надана відстрочка від призову підлягає анулюванню у разі:

• закінчення строку її дії;
• завершення виконання або скасування завдання підприємству, установі, організації щодо задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, населення;
• ліквідації органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації;
• звільнення військовозобов’язаного з органу державної влади, іншого державного органу, підприємства, установи, організації.

З метою підтвердження надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час орган державної влади, інший державний орган видає військовозобов’язаному витяг із наказу Міністерства економіки. Міністерство оборони організовує через Генеральний штаб Збройних Сил доведення в одноденний строк до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки витягів із наказів Міністерства економіки.

Кожній компанії, яка подавалася на бронювання, повинен надійти на її електронну адресу документ, підтверджуючий бронювання працівників. 

Інформацію про компанії, які отримали право на бронювання своїх працівників, можна отримати за цим посиланням.

Слід знати, що вже 7 березня Кабмін наступною постановою доповнив ту, що від 3 березня, положенням про особливості  бронювання військовозобовʼязаниих водіїв, які залучені  до перевезень для потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також медичних вантажів та вантажів гуманітарної допомоги. На них не поширюються основні положення постанови від 3 березня.  Рішення щодо бронювання зазначених військовозобов’язаних приймає Мінінфраструктури або обласні, Київська міська військові адміністрації, в якому зазначається строк дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та на воєнний час, який не може перевищувати шість місяців.

Не зайве нагадати, що керівники компаній, які в силу різних причин  – не змогли, не встигли, не мали на те законних підстав –  не скористалися можливістю бронювання військовозобовʼязаниих працівників і в результаті отримали суттєвий брак кадрів, можуть скористатися можливостями, які надає Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Зокрема він дозволяє використовувати працю жінок на тих ділянках, де в мирний їх використовувати заборонялося. Крім того, держава передбачила важелі сприяння роботодавцям, які працевлаштовують переміщених осіб.

Прийнята спеціальна урядова програма, якою  передбачена компенсація роботодавцям витрат на зарплату працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб у розмірі 6,5 тис. грн. за кожного такого працівника протягом двох місяців. Підприємству потрібно укласти трудовий контракт із громадянином, який є внутрішньо переміщеною особою, і зареєструвати дані про працевлаштовану особу через портал «Дія» або надати заяву до Державної служби зайнятості.

Такий порядок діятиме під час воєнного стану та ще 30 днів після його завершення.