3 квітня 2020 на сайті Кабміну було опубліковано оновлений текст постанови щодо запобігання поширенню COVID-19, яким затверджено перелік впроваджень, які посилюють карантинні заходи для населення, проте є більш лояльними для певних сфер підприємницької діяльності. 

Нововведення вступили в силу з понеділка 6 квітня 2020 та викликають багато протиріч та запитань. Спробуємо розібратися разом із юристами.

Що заборонено з 6 квітня 2020 року

Уряд України, починаючи з 06 квітня 2020 року ввів цілий ряд додаткових обмежень з метою посилення ефективності встановленого режиму карантину.

Додаткові обмеження стосуються, насамперед, пересування фізичними особами та перебування їх в громадських місцях.

Зокрема, починаючи з 6 квітня 2020 року в Україні заборонено:

1) перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно;

2) переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини.

“Також з 06.04.2020 р. заборонено роботу суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення. Як зрозуміло з наведеного формулювання, перелік суб’єктів господарювання не є вичерпним – основний критерій тут це «приймання відвідувачів». – коментує Михайло Гончарук, адвокат, керуючий партнер АБ “Гончарук та партнери”. – Винятки, що зазначені в рішенні Уряду, не передбачають можливість роботи меблевих салонів”. 

Як впливають нововведення на роботу підприємств? 

“Безперечно, нововведення впливають на роботу підприємств, хоча в даному випадку мова йде про нові обмеження, які стосуються не стільки заборони роботи певних підприємств, як питань переміщення осіб, зокрема – переміщення працівників на роботу або з роботи”. – зазначає Олег Дорофеєв, адвокат, партнер компанії Legiteam.

Яким чином підприємствам влаштовувати транспортування працівників?

“Тут все залежить від того, про які саме підприємства йде мова. Для підприємств критичної інфраструктури встановили виключення на переміщення працівників власним або орендованим транспортом за спеціально погодженими з Національною поліцією маршрутами. Однак нюанс в тому, що перелік таких підприємств критичної інфраструктури досить обмежений і підприємства сфери меблевиробництва, на жаль, до нього не належать. – додає пан Дорофеєв. – Враховуючи, що поки що переміщення легковими автомобілями, службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників підприємств не заборонено, а обмеження щодо переміщення більше двох осіб не розповсюджується на переміщення за службовою необхідністю, я б рекомендував здійснювати транспортування працівників приватним (належним підприємству або третім особам, власним чи орендованим) легковим автомобільним транспортом. При цьому наголошую, що в даному випадку обмеження щодо кількості переміщуваних осіб не застосовується, оскільки мова йде про переміщення для службових потреб. Тобто, якщо конструкція автомобіля дозволяє, в автомобілі може перебувати, і 4, і 6 осіб (зрозуміло, що всі повинні застосовувати засоби індивідуального захисту – маски або респіратори)”.

Чи існують обмеження для трансферу працівників в умовах міжміського сполучення?

Наразі Постановою КМУ № 255 від 2 квітня 2020 року заборонено регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському, внутрішньообласному та міжобласному сполученні, зокрема пасажирські перевезення на міських автобусних маршрутах у режимі маршрутного таксі.

Проте дозволено перевезення осіб легковими автомобілями. При перевезенні пасажирів транспортом, що належить підприємству або орендоване ним кількість пасажирів повинна відповідати кількості пасажирських місць, передбачених технічним паспортом на транспортний засіб. Всі пасажири повинні бути забезпечені засобами особистого захисту.

Нагадаємо, що згідно із Законом України “Про автомобільний транспорт” від 05.04.2001 № 2344-III автомобіль легковий – автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів з кількістю місць для сидіння не більше ніж дев’ять з місцем водія включно.

Чи можна організовувати перевезення працівників групами та у якій кількості?

Так, оскільки заборона не розповсюджується на перевезення пасажирів легковими автомобілями за умови дотримання таких умов:

1) наявність у водіїв та пасажирів під час перевезення засобів індивідуального захисту;

2) кількість пасажирів в легковому автомобілі виключно в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу;

3) дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів (санітарна обробка салону автомобіля не буде зайвою).

Чи потрібні додаткові документи, крім посвідчення особи, працівникам під час дороги з дому до роботи і назад?

Нормативно-правовими актами щодо введення карантину в Україні на сьогодні не встановлено вимоги щодо наявності документів, підтверджуючих мету перебування на вулиці, в громадських місцях чи приватному транспорті. 

Відповідно до положення п.16 постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2020 р. № 255 (далі- Постанова) з 6 квітня 2020 року забороняється перебувати на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.

“Якщо переміщення працівників здійснюється легковим авто, то крім посвідчення особи, технічного паспорту на автомобіль та посвідчення водія водію також рекомендовано мати подорожній лист, в якому буде зазначений маршрут та мета переміщення – це буде доказ того, що особа (можливо, разом з іншими особами в автомобілі) переміщуються зі службовою метою” – рекомендує адвокат Олег Дорофеєв.

Перелік документів, які посвідчують особу, встановлено пунктами 1, 2 частини 1 статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

Отже, такими документами є:

1) документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України:

а) паспорт громадянина України;

б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

в) дипломатичний паспорт України;

г) службовий паспорт України;

ґ) посвідчення особи моряка;

д) посвідчення члена екіпажу;

е) посвідчення особи на повернення в Україну;

є) тимчасове посвідчення громадянина України;

2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус:

а) посвідчення водія;

б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;

в) посвідка на постійне проживання;

г) посвідка на тимчасове проживання;

ґ) картка мігранта;

д) посвідчення біженця;

е) проїзний документ біженця.

Необхідність будь-яких інших документів Постановою не передбачається.

“Проте, якщо Ви проживає і працює в різних населених пунктах, рекомендуємо мати при собі довідку з місця роботи. – додає Олександр Пінчук, адвокат, керуючий партнер Адвокатського об’єднання “Домініон”. – Дивне формулювання пункту 16 вказаної постанови щодо заборони з 6 квітня перебувати без документів саме «на вулицях», очевидно перебувати на проспектах, у провулках тощо без документів можливо. Але краще не ризикувати”.

Чи можуть працювати меблеві магазини, салони та студії?

Магазини, салони та студії передбачають приймання відвідувачів, діяльність яких на сьогодні заборонено чинним законодавством.

Яка кількість працівників може працювати на виробництві одночасно?

Вказане питання не врегульоване положеннями Постанови Кабінету міністрів України №255, тож наразі обмежень щодо виробництв і кількості працівників на ньому не існує.

 

Тож, бачимо, що працювати складно, але можливо. Продовжуємо створювати краще меблеве середовище в Україні! Бо криза – це лише питання часу, а успіх – результат виваженої діяльності та професіоналізму. Ми впевнені, що кожен меблевик здатен не лише пережити складні часи, але й винести із них нові рішення та досвід, знайти нові точки зросту та шляхи розвитку. Українська Асоціація Меблевиків активно працює задля підтримки всієї меблевої галузі та закликає долучатися до формування спільного досвіду. Слідкуйте за нашими оновленнями на сайті та соціальних мережах, приймайте участь у вебінарах та звертатися до Дирекції за телефонами гарячої лінії, яка відкрита для всіх представників меблевої галузі:

☎️+380(44) 300 20 69