Правова база 

• Наразі ключовий норматив — Положення про дуальну форму здобуття фахової передвищої та вищої освіти (наказ МОН №426 від 13.04.2023), яке закріплює порядок організації дуальної форми.
• Додатково існують урядові документи та Концепція (КМУ) та проєкти експериментів/пілотів (зокрема рішення/постанова КМУ щодо експериментальних проєктів у 2024–2025 рр.).
• Принципи дуальної освіти також відображені в інформаціях/рекомендаціях МОН і практичних методичках, які деталізують модель та механіку впровадження.

.

Що таке дуальна освіта за законом 

Це поєднання навчання в закладі освіти і навчання/роботи на робочому місці в роботодавця з метою набуття конкретної кваліфікації. Частка навчання на робочому місці варіює в межах нормативів (у різних документах згадується від ~25% до 60% загального обсягу освітньої програми для вищої та фахової передвищої освіти; у професійній освіті — до 70% практичної складової). Ці показники визначає Положення та відповідні акти МОН/КМУ.

.

Які нові/особливі моменти

• Чітке регламентування ролей і відповідальностей: Положення формалізує, що саме робить заклад освіти, а що — роботодавець (надання робочого місця, матеріалів, наставництва, участь у відборі і оцінюванні). Це прибирає «сірі зони» між практикою і роботою.
• Типовий (зразковий) договір/угода між закладом освіти, роботодавцем і здобувачем згадується як обов’язковий інструмент для оформлення відносин (терміни, обсяг практики, порядок оцінювання, питання оплати/винагороди тощо).
• Механізми державної підтримки: за останні роки з’явилися урядові ініціативи/експерименти і проєкти, а також анонси щодо грантових механізмів підтримки дуальної освіти (проєкт змін/механізм фінансування, згаданий МОН у 2025). Це може відкрити додаткові джерела фінансування програм.

.

 Що саме покладається на роботодавця

(на підставі Положення та роз’яснень МОН/практичних документів)

• Надання робочого місця для проходження практики (потрібне обладнання, матеріали, дотримання безпеки праці). Роботодавець повинен створити умови, необхідні для виконання освітньої програми.
• Закріплення наставника (ментор) / кваліфікованого фахівця за здобувачем або групою здобувачів. Наставник супроводжує навчання на робочому місці та оцінює практичні компетенції.
• Участь у відборі та оцінюванні студентів (роботодавець може брати участь у відборі здобувачів на програму та в оцінці результатів їх практики).
• Оформлення відносин документально — типовий договір/угода (між роботодавцем і закладом/студентом) або, за моделлю, трудовий договір (якщо передбачено виконання посадових обов’язків і оплата праці). Законодавство і практика допускають обидва формати залежно від моделі співпраці.
• Оплата / грошова винагорода: Положення залишає можливість для того, щоб роботодавець виплачував здобувачу винагороду (наприклад, оплата праці на умовах трудового договору) або організовував інші форми фінансового стимулу — це домовляється в договорі. Практика і роз’яснення показують різні моделі (стипендія +/або оплата праці під час практики).

.

 Юридичні ризики / питання, які треба передбачити роботодавцю

• Трудові відносини та соцгарантії. Якщо практика оформлюється як виконання посадових обов’язків (трудовий договір) — застосовуються правила КЗпП (робочий час, оплата, відпустки, соцстрах тощо). Якщо договором оформлена лише освітня співпраця — правовий статус відрізняється; важливо коректно прописати умови в типовому договорі.
• Охорона праці та страхування. Роботодавець має забезпечити безпечні умови праці, інструктажі та (за потреби) страхування від нещасних випадків. Це ключова відповідальність.
• Відповідальність за навчальні результати та оцінювання. Хоча освітній заклад відповідає за освітні результати в цілому, роботодавець впливає на практичну частину і бере участь в оцінюванні — це треба формалізувати.
• Компенсація витрат та ресурсів. Підготуйте бюджет: витрати на наставника (час), матеріали, обладнання, можливе скорочення продуктивності під час навчання — це має бути проаналізовано й узгоджено.

.

Практичні рекомендації для роботодавця — що робити вже зараз (чек-лист)

1. Ознайомитись із текстом Положення №426 (наказ МОН) і місцевими методичними рекомендаціями — зберегти копію та витягти ті норми, що стосуються вашої сфери. 
2. Визначити модель участі: чи будете ви наймати студентів по трудовому договору (повноцінні трудові відносини) або укладете договір про співпрацю/стажування (освітній договір). Оцініть плюси/мінуси з точки зору податків, соцгарантій і мотивації.
3. Підготувати типовий договір з навчальним закладом (уточнити: тривалість, обсяг практики, графік, оплату/винагороду, відповідальність, правила охорони праці, порядок оцінювання). Якщо є типовий зразок від МОН/закладу — адаптуйте під себе.
4. Призначити наставника — погодьте вимоги до наставника, опис його обов’язків і годин супроводу; закладіть у внутрішні KPI/заохочення для наставника.
5. Оцінити/підготувати робочі місця та безпеку: інструктажі, засоби індивідуального захисту, страховка (за потреби).
6. Участь у відборі студентів — пропишіть критерії та механіку відбору спільно із закладом.
7. Шукати можливості фінансування/грантів — відстежуйте урядові програми і локальні ініціативи (МОН/КМУ анонсують гранти/пілоти для підтримки дуальної освіти).

Державне регулювання робить модель дуальної освіти формалізованою: роботодавець отримає чітко прописані права та обов’язки (надання робочих місць, наставництво, участь у відборі та оцінюванні), але також набуде юридичної відповідальності за умови оформлення практики як роботи (трудові гарантії, охорона праці тощо). Паралельно з’являються механізми фінансової підтримки/пілоти, які можна використовувати.

.

🔍 Ми шукаємо компанії, які вже мають досвід участі в дуальній освіті!

Поділіться своїм кейсом (на пошту info@uafm.com.ua) як ви організували навчання, що спрацювало, які були виклики. Ваш приклад допоможе створити сучасну й ефективну систему підготовки фахівців для всієї меблевої галузі.