fbpx

Вироби глибокої переробка деревини вигідніші, ніж продажі сировинних матеріалів

Вироби глибокої переробка деревини вигідніші, ніж продажі сировинних матеріалів

Вислухавши зо два десятка експортних історій, ми зробили висновок, що дуже мало компаній, які в числі зарубіжних клієнтів, мають тих, хто був першим імпортером їхньої продукції. Втім, дивного тут немає нічого: все йде, все змінюється. Знаходяться вигідніші, зручніші варіанти, й про перших залишається тільки згадка. Добре, якщо приємна…
Першим зарубіжним партнером кам’янець-подільської малої приватної компанії Podilwood «Гермес-С», якого вона знайшла в «павутинних нетрях» Інтернету, була чеська компанія, яка погодилася купувати гермесівський меблевий щит – добротний, сформований з твердих порід деревини. Згодом знайшлися охочі до такого щита і в інших країнах – Ізраїлі, Голландії, Естонії. Але закінчимо з чехами – так як розповів цю історію Дмитро Байдюк, керівник деревообробного напрямку в компанії «Гермес-С». Чехи відмовилися купувати щит не тому, що «гермесівці» почали грішити його якістю, а тому, що їх перестали влаштовувати розмірні параметри. Захотілося щита більшого формату, а кам’янець-подільські деревопереробники не змогли задовольнити таку потребу: щоб продукувати щит іншого формату, потрібне інше обладнання, але не так просто враз оновити чи змінити верстатний парк.
Оце ще одна причина того, що українські експортери втрачають зарубіжних замовників. Не встигають наші компанії в силу різних причин – найчастіше фінансових – за змінами кон’юнктури ринку. Бракує їм гнучкості, передбачливості, відслідковування ринкових тенденцій, прогнозування перспектив. Та й об’єктивно невеликі компанії не можуть того, що до снаги потужним, в яких більші маркетингові можливості, більші можливості вчасно підлаштовувати, переорієнтовувати свої виробничі потужності під мінливі запити й потреби ринку.
Компанія «Гермес-С» – різнопрофільне підприємство, і це дає їй змогу балансувати, перегруповувати сили в потрібному напрямку. З деяких пір на порядку денному компанії – йти в деревообробці далі виготовлення сировинної продукції, братися за виробництво кінцевої, яка потребує глибокої переробки деревини, котра більш маржинальна завдяки доданій вартості. Спочатку це була столярка – підвіконня, сходи, двері, – а там, дивись, спромоглися й на виробництво меблів. Спочатку «обкатали» своє меблярство на комплексно споруджуваних компанією готельних об’єктах. Виходить. Можна вдосконалюватися в меблярстві. До того рівня, аби й «гермесівські» меблі стали товаром з експортним потенціалом. Мій співрозмовник розуміє, що на шляху такого вдосконалення не обійтися без співпраці з авторитетними дизайнерами. Та й у плані сертифікаційного забезпечення недостатньо тільки підтвердження того, що компанія має справу виключно із законно придбаною в лісгоспів деревиною.
У планах компанії зайти на польський ринок. Поки що все з тим же щитом, необхідним меблярам, що виробляють продукцію з масиву. Триває узгодження трьох визначальних складових щитових матеріалів: ціни, якості й розмірів. Непросте, знаєте, це завдання в нинішніх умовах…
Рубрика “Історії успіху” започатковано в рамках грантового проекту за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні, назва проекту: “Підвищення рівня співпраці та довіри при спільній участі у міжнародних та національних державних закупівлях ” – TENDER TOGETHER.

Share This: