fbpx

“УАМ в обличчях”: Олександр Мац, засновник та керівник компанії «Швейнік» розповів свою історію співпраці з меблевиками

Хоча «Швейнік» і не шиє, але меблярам потрібен

Якщо ужгородська компанія «Швейнік» є членом Української Асоціації Меблевиків, то ясно, що вона має відношення до меблярства. Так. Але, попри свою однозначну назву, швейних робіт не виконує – вона торгує швейним обладнанням, запчастинами до нього та супутніми для швейної справи речами.

Олександр Мац, засновник і  чинний керівник компанії, будучи в цій техніці професіоналом (тривалий час працював механіком на швейному виробництві), свого часу – а точніше 2003 року – вирішив започаткувати власний постачально-торговий бізнес. Йому було очевидним, що вітчизняний ринок потребує того, чим він мав намір зайнятися: хоча на ньому й не бракувало загалом швейного обладнання, але бракувало якісного. Втім, передусім бракувало запчастин  до тих швейних машин, що були в експлуатації. Особливо потерпали від того виробники мʼяких меблів. Отож Олександр Мац із своїм «Швейніком» взялися виправляти таку ситуацію. Спочатку зосередилися на запчастинах європейського виробництва, на постачанні якісних голок для швейних машин, а далі, розвиваючись, почали постачати вже й швейні та розкрійні машини.

Нині компанія пропонує швейну та розкрійну техніку найбільш авторитетних у цій галузі виробників і передусім німецької компанії «Vetron», хоча в її асортименті техніка понад десятка знаних брендів.

– Ми довго й прискіпливо вибирали постачальників, аналізуючи якісний рівень швейної техніки різних торгових марок та її функціональні можливості. Обрали кілька торгових марок, але в пріоритеті  вирішили все ж мати швейну техніку «Vetron». На одній із міжнародних виставок нам вдалося результативно законтактувати з представниками компанії, й почалися дилерські стосунки. 

Машини такого рівня, які вона пропонує нині, без перебільшення, є на ринку унікальною пропозицією. Передусім, за рівнем автоматизації, завдяки чому вони практично поза конкуренцією. Треба визнати, що українські швейніки, зокрема й ті, що працюють у меблярстві, практично не знають, що вже є швейна техніка  такого рівня досконалості, тому наше завдання – ще й популяризаторське. 

Найбільш просунуті моделі «Vetron» програмовані. Це забезпечує користувачам таких швейних машин не тільки більшу комфортність роботи, але й вищу її продуктивність. Машину можна запрограмувати на різні варіанти швейних операцій, які потрібні, і при переході з однієї операцію на іншу не потрібно зупинятися на переналаштування машини – досить натиснути кнопку, й вона сама автоматично налаштується на іншу операцію. Тобто обере іншу потрібну довжину стібка, інший рівень натягу нитки, натиску лапки (в непрограмованих машинах швачка такі налаштування хвилин десять виконує вручну). Автоматично виконуються потрібні налаштування й у випадку зміни товщини настилу, тобто шаровості прошивання, – розповідає Олександр.

– Можна сказати, що такий рівень досконалості швейних машин «Vetron» забезпечує їм такий рівень універсальності, що в користувача відпадає потреба у будь-яких інших швейних машинах?

– Ні. Бо є окреме сімейство двоголкових машин, які одночасно роблять – переважно з декоративною метою – два паралельних шви. Коли в цьому є потреба, тоді одноголкова машина не зарадить. Універсальність одноголкових машин «Vetron» у тому, що вони виконують якісне й високопродуктивне прошивання широкого спектру матеріалів  у широкому спектрі їхньої товщини. Тобто в них поєднані можливості машин для прошивання і так званих легких, і важких матеріалів.

– Побутує думка, що в галузі сучасної швейної техніки попереду все ж японці…

– Японська швейна техніка справді класна, є вона і в асортименті «Швейніка», але стверджувати, що японські машини дають фору програмованим машинам «Vetron», я б не відважився.

– Швейним підрозділам меблевих виробництв не обійтися й без розкрійного обладнання, яке ви також постачаєте і яке також найсучасніше.

– Якщо без швейних машин справді виробникам мʼяких меблів не обійтися, то розкрій меблевого текстилю й шкірматеріалів зазвичай виконується розкрійниками вручну за допомогою відповідних лекал. Для осучаснення цієї операції, швидшого й точнішого, а відтак і економнішого, розкрою ми можемо також запропонувати відповідну техніку  – також німецького виробництва, але вже фірми «Kuris». Причому також автоматизовану й програмовану. Це справді важливо. Особливо для крупних виробництв із великими обсягами розкрійно-швейних робіт. По-перше,  можна запрограмувати  десятки варіантів розкрою, і з одного на інший машина переходитиме одним натиском кнопки; по-друге, кроїти за один прохід їй під силу й десятишаровий настил матеріалу.

– Серед ваших клієнтів більшість тих, хто купує сучасне швейне обладнання, започатковуючи нові виробництва, чи тих, хто осучаснює наявне?

– Другий варіант. Така вже психологія людини, що вона завжди прагне купувати дешевше, нехтуючи мудрістю, що скупий платить двічі. Отож переважно у нас купують швейні машини ті, хто свого часу спокусився на дешеві китайські, котрі за два роки експлуатації стають металобрухтом. Обпеклися, як мовиться, на цьому і зрозуміли, що треба звертатися до «Швейніка».

Share This:

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

*

ten − three =