Представляємо галузевій громаді нового члена Української асоціації меблевиків – компанію-постачальнницю пиломатеріалів «WOOD LEVEL» (ТОВ «ГРОВС ВУД») із м.Суми.

«Вступ до Асоціації є важливим кроком для нас, адже це можливість не лише розвивати свій бізнес, а й сприяти розвитку всієї меблевої галузі України. Ми віримо, що разом із іншими учасниками Асоціації зможемо створити нові можливості для партнерства та зростання, а також підвищити якість українських виробів з деревини на міжнародному рівні», – так відгукнулася компанія на факт набуття членства в УАМ.

Треба визнати, що компанія має вагові аргументи, аби стверджувати, що може «сприяти розвитку всієї меблевої галузі України», адже пропонує високоякісні пиломатеріали власного виробництва. Клієнти компанії можуть придбати дошку з твердих порід деревини, таких як дуб і ясен, та отримати замовлення у найшвидші терміни. Доставка можлива у будь-яке місце в Україні, що робить товарні позиції доступними для широкого кола клієнтів. На складі компанії завжди є готова продукція, яку можна оглянути та переконатися в її якості та сортності.

Більш докладно про партнерські можливості компанії та про те, як вона почувається нині, базуючи виробничі потужності за десять кілометрів від російського кордону, нам розповіла власниця «WOOD LEVEL» Анна Буката.

– Дуб і ясень, дві породи, з якими ви працюєте, – головний матеріал зокрема й для меблярства, що послуговується в своєму виробництві масивною деревиною. Вони й продукція з них завжди були дорожчими від інших вітчизняних промислових порід. Війна, як відомо, всі ціни потягла догори, а на ці матеріали підняття досить відчутне?

– Майже сорок відсотків можна вважати суттєвим ціновим зростанням.

– У меблевій галузі цей ціновий фактор став для багатьох компаній гальмуючим в їхньому розвитку, бо скоротив і внутрішні продажі, й експортні. Вашу компанію ця негативна тенденція зачепила?

– Спочатку про експортні продажі. З початком війни вони припинилися, й нині за межі України продукцію не поставляємо, хоча до війни реалізували власні пиломатеріали виключно за кордон – в Білорусь, країни Прибалтики та інші європейські. Білоруський ринок зачинився, зрозуміло чому, а поставляти продукцію в Прибалтику стало економічно невигідним через непомірно зрослі логістичні витрати (із півтори тисяч євро до пʼяти тисяч євро за одну поставку).

Але при цьому не із всіма закордонними клієнтами ми обірвали торгівлю. Литовці придбали завод на заході України, і ми їм постачаємо матеріали вже туди. Звичайно, дуба в Карпатах вистачає, але все одно вони за звичкою купують пиломатеріали на Сумщині. Бо і ціну ми вигідну пропонуємо, й комфортні умови розрахунків, та й знають вони нашу компанію давно як надійного партнера.

В експорті воєнного часу вималювалася  цікава тенденція. Ми безпосередньо перестали експортувати свою продукцію, але клієнти, українські меблярі, наростили зарубіжні продажі  меблів, вироблених із наших пиломатеріалів. Тобто опосередкований експорт триває. Власне, те, що наростили експорт наші українські клієнти, отже стали купувати більше наших пиломатеріалів і компенсує нашій компанії втрату зарубіжних ринків. Навіть маємо приріст по відношенню до довоєнного часу.

І ще одна тенденція воєнного часу. Нині частину меблів за кордон українські виробники продають українським же покупцям. Тим нашим співвітчизникам, які опинилися за кордоном і облаштовують там своє життя. Переважно це покупці дорогих меблів, для виробництва яких і годяться повною мірою наші пиломатеріали.

– А тепер про пиломатеріали. Ви продаєте і обрізну, й необрізну дошку різної сортності. Чому клієнти купують необрізну,  яку все одно доведеться обрізати власними силами? Бо дешевша?

– Не тільки через ціну. Комусь потрібні  й обрізні відходи, якими, спалюючи, себе обігрівають.

– Війна не відбила вам охоти продовжувати виставкову діяльність. В післямові про участі в недавній столичній інвестиційній виставці на вашій ФБ-сторінці писалося, що така участь дала вам змогу, зокрема, й відслідкувати нинішні тенденції у вітчизняній  галузі деревообробки. То наступне запитання до вас як до експерта: то які це тенденції?

– Природних деревних ресурсів високої якості все меншає (це світова тенденція), тому промислова деревина, й попри війну, буде дедалі дорожчати. Це все актуальніше ставить питання здешевлення деревовмістної продукції  шляхом переходу на композитні матеріали. Для меблярства це – цільноламельний та зрощений щит.

У цьому ж контексті й створення композитних матеріалів із так званого деревного борошна, що утворюється шляхом розмелюванням на дрібну фракцію деревини із подальшим його спресовуванням. Тобто йдеться про те, аби навіть із сировини невисокої якості, виготовляти якісні деревні матеріали.