УАМ в обличчях: ставши до керівництва компанії «Garant» в умовах воєнного стану, Марина Максименко вибрала управлінську стратегію лідерства.
Марина Максименко, директор ТОВ «Гарант експорт», що на Житомирщині, зростала й розвивалася як керівник, можна сказати, разом із компанією. Працює з моменту її запуску.
Її директорство стало для жінки-керівника подвійним випробуванням, адже припало на кризовий період, спричинений війною, роботою в умовах воєнного стану. Якраз про цей період, про «самопочуття» компанії в цей складний час і була наша розмова із пані Мариною.
Після початку війни компанія недовго «приходила до тями»: вже в березні запрацювали її цехи. Перед керівництвом постали нові виклики. Крім того, що треба було виконати зобов’язання перед клієнтами, постала необхідність допомагати армії, що стало патріотичним поривом для всього вітчизняного бізнесу, фінансово підтримати працівників і їхні родини. Не менш важливо було й те, що повернення до роботи дало людям змогу трохи оговтатись, вийти зі стану розгубленості й відволіктися від постійної напруги, пов’язаної з новинами з фронту.
– Не всіх працівників змогли повернути до вимушено перерваної меблярської роботи: з відомих причин поріділа головно чоловіча частина колективу. Це поставило перед компанією перший серйозний виклик, адже випали з виробничого процесу компетентні фахівці, одразу знайти заміну яким було нереальним. Тоді й почали пропонувати чоловічу цю роботу жінкам.
Жінки досить швидко опанували верстати ЧПК і тим самим практично стабілізували загрозливу ситуацію.
Аби полегшити жінкам виконувати достатньо фізично-важко роботу, прикупили допоміжні технічні засоби. Особливо такі пристосування потрібні людям із обмеженими фізичними можливостями – працюють у нас й люди з інвалідністю .
Ясна річ, довелося донавчати працівників, яких переводили на інші ділянки виробництва, а новачків здебільшого навчати, як мовиться, з нуля, бо ринок кваліфікованих спеціалістів геть обмілів. Якщо говорити про управлінські кадри, то наші менеджери, зокрема і топ-менеджери, підвищують свій професійний рівень, рівень своєї компетентності зазвичай за межами компанії – на курсах, семінарах, майстер-класах, які організовує й УАМ, маючи Школу меблевого бізнесу. Це вже стало культурною потребою ділової особистості. Я й сама зараз навчаюся у Києво-Могилянській бізнес-школі.
Виробництво в умовах кадрового дефіциту змусило керівництво більше уваги приділяти ефективнішій організації праці на кожній дільниці, на кожному робочому місці.
– А вам особисто складно було, так би мовити, входити в директорську посаду?
– Що стосується комунікації з колективом, то жодних складнощів не було: працюю в компанії давно, тож добре знаю людей, як і вони мене. А в управлінській сфері стала перед дилемою: що важливіше для керівника – бути лідером колективу чи головним менеджером? Врешті вибрала сторону лідерства.
– Довгий час сама назва компанії – «Гарант Експорт» – свідчила про її експортну спрямованість. Ваші експортні позиції війна не похитнула?
– Наші зарубіжні партнери із розумінням поставилися до ситуації, в якій опинилася Україна , її економіка та й конкретно наша компанія. Жоден клієнт не припинив ділові взаємини з компанією, яка досить швидко відновила й стабілізувала зарубіжні поставки. Приємно, що зарубіжні партнери демонстрували щире прагнення допомогти: прийняти в своїй країні наших людей, належним чином розмістити їх тощо.
– Тобто їх не відлякало і те, що вам, мабуть, довелося збільшувати ціну продукції, що стало характерним для всієї меблевої галузі з огляду на здороження всього, з чого виробляються меблі?
– Ні, бо нам вдалося обійтися незначним збільшенням ціни продукції, що виробляється вже в умовах війни.
– В соціальних мережах ви активно популяризуєте нову модель кухні із назвою «Sеnsе». В чому її особливість, переваги?
– Ми спробували відійти від традиційного моделювання кухонного меблевого набору. Вона компактна, має висувний стіл. Кухня зорієнтована на ті сімʼї, які винаймають малометражне житло й періодично змінюють його – за кордоном це особливо поширено й характерно особливо для молодих сімей. Малогабариність нашої кухні не шкодить її функціональності – і це головне її достоїнство. Цьому ж тренду відповідає й модель так званої капсульної кухні. Вона ще компактніша. Її в себе вдома може змонтувати будь-хто не маючи для цього особливих навичок.
– І наше традиційне запитання на завершення розмови: що в планах компанії на нинішній рік?
– Скажу просто: втілювати в життя цілі; не просто адаптуватися до змін, а й досягати конкретних результатів.

