– Я знаю, що наша компанія після  війни вже точно не буде такою, якою була до початку російської агресії , – каже впевнено Олександр Захарчук, керівник відділу продажів компанії “МІМ-К”. – Вона вже зараз не така: змінилися оцінки, підходи до всього і до всіх.  До війни неможливо підготуватися, але вчитися жити в умовах війни потрібно швидко й упевнено, аби вона над тобою не взяла гору.

         А як славно починався для компанії 2022 рік – оптимістично, перспективно! У січні завершили запуск повного циклу власного меблевиробництва. Тобто могли вже самостійно робити й те, з чим раніше зверталися до підрядників. Протягом року планувалися масштабування компанії на всю країну й запуск стандартної серії меблів. Війна не могла не внести в такі амбітні плани свої корективи, проте вона не змогла повністю їх закреслити.

      – І що ж наперекір війні компанії все ж вдалося досягти минулого року – найскладнішого для економіки країни, для її меблевого ринку?

        – Незважаючи на два місяці цілковитого простою, компанія швидко змогла відновити роботу. По-перше,  завдяки ЗСУ, які прогнали ворога від столиці. По-друге завдяки колективу, який, подолавши страхи невизначеності, котра ще панувала, вийшов на роботу.

       Памʼятаю свої відчуття в ті дні. Квітень, дощ, похмура столиця, вулиці практично безлюдні. «А чи комусь потрібні зараз ті меблі, які йдемо робити?» – ловив себе  на думці, яку вперто відгоняв, йдучи до праці. Розумів велику відповідальність перед колективом – людям, аби жити, потрібно працювати. Якщо зараз не зможемо налагодити роботу фабрики, то більше може не бути такої можливості, бо можемо втратити колектив. І якщо зараз із нами когось нема, то це ті, хто взяв до рук зброю й захищає мирну працю своїх колег.

Гнучка виробнича політика компанії дуже виручила тоді. Те, що можемо виробляти меблі для дому в різних цінових сегментах, а також різного призначення комерційні меблі. Нові замовлення почали  надходити вже в травні. А влітку їх було вже достатньо, щоб практично повністю завантажити виробництво. Восени стало зрозумілим: якщо й далі розвиватимемося такими темпами, то наявними силами не встигатимемо обробляти запити клієнтів. Значить, треба поповнювати штат менеджерів.

Але війна в черговий раз стала на заваді нашим планам. Почалися регулярні обстріли столиці, відключення світла, і активність клієнтів  пішла на спад. Але й цього разу компанія протиставила війні свою злагодженість, вміння швидко й ефективно виходити із складних ситуацій.  Знадобився деякий час щоб забезпечити виробництво альтернативними джерелами живлення, через це виникли деякі затримки в термінах виконання клієнтських замовлень, але замовники такі відтермінування сприйняли з розумінням.

        Підбиваючи конкретний підсумок минулого року, в активі матимемо те, що вдалося відкрити новий шоу-рум в ТЦ «Епіцентр», почали реалізовувати свою продукцію в Європі й націлені на ще активніший експорт. Та й те, що вдалося зберегти компанію, для нас є великим – і чи не найголовнішим – досягненням.

        – Але експорт ще не став пріоритетним в діяльності компанії?

– Поки що ми більше все ж сконцентровані на внутрішньому ринку, який завдяки героїчним зусиллям фронтовиків та енергетиків починає помітно оживати. Експорт маємо, але він ще не набув у нас системного характеру, та ми впевнено рухаємося до зовнішньоекономічної системності, розуміючи, що експортні продажі для всякого вітчизняного виробника не лише іміджевий чинник, а й широкий шлях для його розвитку.

        – А про більш віддалені перспективи, мабуть, ще рано говорити?

– Чому ж? Уже можу сказати, що цього року продовжимо оптимізацію виробничих та управлінських процесів у компанії, запровадження інтернет-продажів меблів стандартної лінійки. Плануємо відродити  діяльність нашого університету з підготовки для власних потреб конструкторів та менеджерів. У планах відкриття ще одного шоу-руму – мʼяких меблів та розширення нашого виставкового салону на Вацлава Гавела.