Відоме харківське верстатобудівне підприємство «Vector»  формально уже й не назвеш харківським, бо нині воно тут верстати не виробляє. Російський ворог, який методично нищить місто, не промахнувся: його руйнівна ракета не обминула й «Vector». Втім, все, що могла, не знищила. За словами керівника компанії Сергія Голубкіна, коли стало зрозуміло, що ворог, не змігши Харків захопити, буде його руйнувати обстрілами, більшість обладнання вдалося вивезти з міста.

Завод перестав працювати з першого ж дня війни. Рятуватися від обстрілів більшість працівників вирішили на своїх дачах і за кілька днів опинилися в окупації, бо дачі неподалік від кордону з Росією. Сам Сергій координував евакуацію сімей, які самі не мали змоги виїхати з Харкова. Часто бував у волонтерських евакуаційних справах на Буковині, де має друзів. Тому саме з Буковиною і вирішив поєднати подальше існування своєї компанії.

Рятуючи людей, рятував і верстатне обладнання компанії. Передусім, каже, прагнув вивезти на Буковину верстатну продукцію, тобто верстати клієнтів на різній стадії готовності. Оскільки на початок війни харківський «Vector» був завантажений замовленнями місяців на три, то готової й недоробленої продукції зібралося чимало – на пʼятндцять вагонів. До почату літа, коли підприємство зазнало руйнації, практично всі клієнтські верстати були врятовані. Власні, на жаль, не всі.

Виробництво, якого не стало в Харкові, за задумом власника компанії, повинно було запрацювати на Буковині. Фактично це не було справжньою релаксацією підприємства, бо створювати виробництво на новому місці доводиться практично з нуля. Безпосередньо в Чернівцях, як передбачалося, цього зробити не вдалося, бо місцеві керівники підприємств, які мали вільні площі й могли їх здавати в оренду, користуючись ситуацією, заломлювали карколомні ціни – один запросив до одинадцяти доларів за квадратний метр! Скільки б це треба було віддати за півтори тисячі квадратів потрібної площі?! Врешті розмістилися в тридцяти кілометрах від обласного центру, на території  Глибоцької громади.

Важливо зауважити, що загалом у період війни виробництво верстатів ТМ «Vector» не припинялося. Перестав працювати головний, харківський підрозділ компанії, але працювали й працюють житомирський філіал, виробництво в Казахстані, скоро запрацює завод у чеському Брно. Готувалися минулого року створити ще два виробництва – орієнтовно в Польщі та Португалії, – зашкодила війна. Має Сергій Голубкін у своєму підпорядкуванні й ряд супутніх виробництв, котрі безпосереднього відношення до верстатобудування не мають, але також бізнесово успішні, бо, як і верстатобудівництво, базуються на технологічних інноваціях. Одне з них виготовляє модульні будинки, зокрема й на експорт, інше розробляє альтернативні джерела енергії, що не мають аналогів, ще одна дочірня компанія налагодила випуск свічок, потреба в яких зросла в країні, що опинилася в електричному блекауті. Завдяки цьому на становлення нового виробництва на Буковині коштів загалом повинно вистачити й без побічного кредитування. Головна проблема  в іншому – важко сформувати команду через брак тут висококваліфікованих кадрів, потрібних високотехнологічному, інноваційно орієнтованому верстатовиробництву, яким був завод у Харкові, та й загалом був і залишається «Vector». А ті, що трапляються, правлять європейські зарплати, що компанії-переселенці поки що не «по кишені».  Це, звісно, гальмує запуск виробництва, але все ж не стане непереборною перешкодою. Основа є: близько десятка харківських працівників все ж переїхали із сімʼями до Чернівців. Частина за кордоном, а декого, на жаль, і в живих вже нема.

– З клієнтами вже повністю розрахувалися тими верстатами, що вдалося вивезти з Харкова?

– Майже з усіма. Залишилися незавершеними тільки деякі технологічно складні моделі, які можна було доопрацювати на обладнанні, зруйнованому на нашому харківському заводі. Тут поки що такої можливості нема. Але, впевнені, буде. І тут ми, як і до недавнього в Харкові, зможемо виробляти ексклюзивні моделі верстатів, пропонуючи клієнтам обробні технології, втілені у верстатах, яких раніше не існувало не лише в Україні. Саме завдяки нашій здатності створювати під конкретні потреби клієнтів інноваційні та ексклюзивні верстатні моделі торгова марка «Vector» популярна й затребувана не лише на українському ринку й не лише деревообробними галузями. Не тільки затребувана, а й, скажу без перебільшення, часом незамінна. Завдяки цьому навіть у цей економічно складний час у нас клієнти з різних країн стоять у черзі за виконанням своїх замовлень.

– Виробництво на Буковині створюєте, як тимчасове на період війни?

– Не буду загадувати наперед – побачимо, як ітимуть тут справи, але мені хотілося б залишити тут виробництво й після перемоги.

– Тоді побажаємо вам успіху в цьому.