Для українського підприємництва ведення бізнесу в умовах воєнного стану, які виникли з початком російської агресії, стало значною мірою кризовим. Непроста економічна ситуація, нові ринкові реалії ускладнили життя й всім власникам меблевих виробництві, котрі є членами Української асоціації меблевиків, але практично ніхто із них, так би мовити, не зійшов із дистанції. Більш того, чимало з них продемонстрували прирости виробництва й продажів, помітний прогрес у своєму розвитку. І зрозуміло  чому: кожна криза мобілізує, активізує підприємницьку креативність.

Якщо говорити в цьому контексті про чернігівську меблеву фабрику «Неман», про яку й буде подальша  розповідь, то й вона не уникла вимушених змін, про які розповіла її комерційна директорка Олена Бура і які в результаті позитивно позначилися на «самопочутті» компанії. 

– Можна сказати, що фабрика в асортименті  продукції переорієнтувалася на 99 відсотків. До війни виробляла корпусні меблі, в основі яких були спальні гарнітури. Війна зробила невигідною колишню логістику, транспортування великогабаритних меблів. А подорожчання електроенергії , енергетичні перебої зробило дорогим і клопітним вакуумування МДФ, що було необхідним для виробництва корпусних меблів. Тому цей напрямок меблювання зупинили, практично повністю зосередившись на виробництві меблів столової групи. 

Ще залишається в асортименті кілька серій комодів, але  їх виробляємо під замовлення. Так само, як і кухні. 

– Столова група включає й стільці…

– Стільці ніколи не виробляли. Комплектували столові пропозиції імпортованими стільцями, які закуповували в Туреччині. Зараз перестали, бо з колишнім постачальним стало невигідно вести бізнес. Шукаємо іншого партнера , більш комфортного для нас, передусім, в асортиментному відношенні. Хоча ціна та якість теж важливі.

– Самі виробляти не наважуєтеся?

– Для цього потрібне значне інвестування, організація нового цеху, запуск нових виробничих процесів, що в нинішній ситуації нереально. До того ж, меблеві тканини все одно довелося б завозити з тієї ж Туреччини.

– Як часто розширюєте асортимент столів новими моделями?

– Новими моделями також, але частіше вибором нових декорів. Тут важливо зазначити, що останнім часом почали активно «втікати» від конкурентів із мас-маркету у вищу цінову категорію, відаючи перевагу ексклюзивності. Знову ж таки, головним чином у кольорах. Бачимо вигіднішим виробляти продукт у менших обсягах, але більш  маржинальний.

– У компанії  зʼявилася ще одна виробнича локація, у Рівному. Це результат релокації? Адже  не поодинокі випадки, коли меблеві виробництва із східних та північних регіонів країни, аби більш убезпечитися від війни, перебазувалися на захід.

– Ні, ми до релокації не вдавалися, бо основна фабрика як працювала в Чернігові, так і працює. Правильніше буде говорити  у нашому випадку про розширення компанії. 

Чому обрали саме Рівне? У нас там був склад. От його й переформатували у виробничий цех.

– Він виробляє ту ж продукцію, що фабрика чи щось окреме?

– Продукція загалом однакова. Відмінність лише в  тому, що рівненська філія зосереджена більшою мірою на топових моделях. Але такий поділ, можна сказати, умовний. Якщо отримаємо замовлення на якусь топову модель стола, приміром, із Києва, то будемо виготовляти його в Чернігові, а не в Рівному, бо логістика дешевша.

– Логічним мало б бути для такої меблярської спеціалізації, як ваша нинішня, виробляти й меблі офісного призначення.

– Можливо, але ми ще не вичерпали всіх можливостей у розширенні нинішнього асортименту – обідніх  столів, їхніх розсувних і трансформерних  варіантів. Приміром, у перспективі шпонування стільниць,  використання HPL-матеріалів.

– А що стосується журнальних столиків…

– Зазвичай вони продаються у комплекті із корпусними меблями. Окремо продати такий продукт важко. Оскільки компанія практично відійшла від виробництва корпусних меблів, то й журнальні столик зникли з асортименту.

– Наближеність до західного кордону відкриває перед вітчизняним товаровиробником кращі можливості для експорту. Ви продаєте свою продукцію за кордон?

– Регулярних і стабільних поставок поки що нема. Роздрібні продажі є. І головним чином завдяки тому, що маємо одне зарубіжне представництво – в Болгарії. Там є склад, функціонує інтернет-магазин. Поки що так.