fbpx

Дорога на ізраїльський ринок довжиною в рік

Саме такою вона виявилася для виробника мʼяких меблів – компанії «МКС меблі» із Черкас.

Про цей експортний проект розповів керівник Експортної платформи Української Асоціації Меблевиків Дмитро Патіс, який вивів на експортні ринки, зокрема й той же ізраїльський, не одну меблевиробну компанію. От і в даному випадку він не тільки ініціював цей проект, а й супроводжував його на тривалому й непростому експортному шляху.

– Розкажіть про цю експортну історію докладніше. В  чому вона виявилася непростою?

– Як відомо, це вже не перший експортний проект, який українські меблеві компанії реалізовують за сприяння УАМ на ізраїльському ринку. Ринку хоча й вельми перспективному для нас, але висококонкурентному. Оскільки ми його досконало вивчили, то розуміємо, що конкурувати на ньому із серійними меблями китайського та турецького виробництва важко. Тому, шукаючи нові можливості просування українських меблів, вирішили зробити акцент на спеціалізованих, вузькопрофільних. Там шукати нішу для себе. Зокрема проект, про який ідеться, стосується меблів для лікарняного призначення. Конкретніше: мʼяких меблів для місць очікування й відпочинку в лікарнях.

Замовником був оголошений відповідний тендер для українських меблевиробників. На нього відгукнулися кілька компаній, але всі, крім «МКС меблі», досить швидко «зійшли з дистанції», зрозумівши, що замовлення буде малоприбутковим, але досить клопітним. І воно справді виявилося таким. Одну із запропонованих черкащанами моделей в якості базової прискіпливий замовник вимагав переінакшувати кільканадцять разів, підганяючи модифіковані варіанти під свої потреби. Цей процес переінакшень, допрацьовувань розтягся на цілий рік.

– Можна тільки позаздрити терпінню черкащан…

– Так. І ми в Асоціації вдячні їм за те. І за те, що з честю пройшли тривале випробування вибагливістю ізраїльського замовника, і ще більше за те, що зголосилися на нього, попри незначні фінансові вигоди від цього заморочливого проекту, поставивши вище їх імідж українського меблярства. Врешті-таки догодили замовнику, надіславши не одну тестову модель, які випробовували на міцність та зручність і пацієнти, й персонал. І перша партія мʼяких меблів уже продана одній із найвідоміших ізраїльських лікарень.

– А що ж так не влаштовувало ізраїльтян у запропонованій базовій моделі?

– Чимало переінакшень їм захотілося. Це крім того, що потрібно було домогтися, щоб такі меблі відповідали дотриманню загалом ізраїльських меблевих стандартів і вимог, що висуваються до меблів для експлуатації в медичних закладах. Приміром, шкірзамінну оббивку потрібно було замінити на таку, яку можна було б багаторазово мити. З певних міркувань замовник зажадав, аби підлокітники були вищими й вужчими. Навіть невидимий каркас довелося фарбувати, бо, виявляється, у жодному місці не повинно бути «відкритого» дерева. Єдине, що дизайн виробів турбував замовника значно менше, ніж їхній модифікований функціонал.

Ще раз підкреслю: хоча важким, клопітким і на перших порах не надто прибутковим виявився цей експортний проект для компанії «МКС меблі», але він став важливим іміджевим кроком для вітчизняного меблярства, і за це черкащанкам великий респект.

Скажу й про те, що ситуація на ізраїльському ринку нині змінюється в кращий бік для українських експортерів. Експансія китайських меблів послаблюється через те, що доставка їх та інші логістичні витрати зросли втричі. Постараємося такою ситуацією максимально скористатися.

 

Share This: