Коли власник чи керівник компанії навіть у цей непростий час сповнений оптимізму, це зазвичай означає, що компанія демонструє сталий розвиток і стабільну прибутковість. Хтось скаже: пощастило. Можливо, цей фактор у таких випадках має місце, але Дмитро Ющенко, власник БРО групп, дає інше пояснення:
— Ні, це не сталося само собою. Довелося докласти зусиль: змінити підходи до клієнтів на ефективніші, активно шукати нових і відкривати нові можливості на ринку в його нинішніх умовах.

— Нових клієнтів шукали за кордоном?

— В Україні. Ми працюємо переважно на внутрішній ринок, бо його потенціал для нас ще далеко не вичерпаний. Так, багато аналогічних компаній почали шукати вигідніші умови за кордоном, і це, якщо чесно, нам навіть допомогло: рівень конкуренції на вітчизняному ринку послабився.

— Але ж не раз доводилося чути від підприємців, що доходи українців зменшилися, а отже, й купівельна спроможність.

— Мабуть, так і є. Але наша компанія зорієнтована на B2B-клієнтів. А вони за останні два роки помітно активізувалися, в Україну почали повертатися інвестиційні гроші.

БРО групп — меблева компанія з власним виробництвом у Києві, яка має досвід реалізації понад 100 проєктів та понад 5 років роботи на ринку. Компанія розробляє дизайн-проєкти та виготовляє меблі, пропонуючи індивідуальні рішення, унікальний декор, декоративну обшивку стін та можливість замовлення навіть однієї одиниці меблів. Компанія не лише проєктує й виготовляє меблі для бізнесу, а й укомплектовує ними об’єкти в стислі для клієнта терміни та з високою якістю. Це значною мірою завдяки власному архітектурному бюро та кваліфікованій команді. Реалізовані проєкти охоплюють широкий спектр: офіси, ресторани, кафе, об’єкти ритейлу, приватні школи й дитсадки, клініки тощо.

— А те, що вітчизняний ринок звузився через окупацію ворогом значних територій і близькість до зони бойових дій, не похитнуло стабільності компанії?

— Перший рік війни справді був напружений, але наступного року процес релокації бізнесу певною мірою компенсував це звуження ринку. На нових місцях, куди змушені були переїжджати підприємства, також були потрібні офіси, заклади громадського харчування тощо. Можна сказати, що через це замовлень у нас навіть побільшало.

— Можете назвати вагомі проєкти, реалізовані останнім часом?

— З цим зараз складно. Якщо раніше ми без проблем фотографували виконані роботи для портфоліо, адже це було й маркетинговим інструментом, то нині багато клієнтів не дозволяють афішувати свої об’єкти ні в соцмережах, ні на нашому сайті, навіть не хочуть, щоб ми розповідали про них. Мабуть, не бажають розкривати свої інвестиційні можливості.

— Нині найбільша загроза для стабільності навіть стійких виробничих компаній — кадрова. Як ви з цим працюєте?

— За час війни до війська забрали половину чоловічого складу нашої компанії, якщо порівнювати з довоєнним. Найбільший відсоток мобілізації припав на цей рік. Ми тісно співпрацюємо з профільними навчальними закладами, запрошуємо студентів на практику, а випускників — на роботу. Це клопітка справа — зацікавити молодь виробництвом, але ми працюємо над цим, пропонуючи й матеріальні, й соціальні стимули. Поки що це здебільшого молодь допризовного віку, але ми розуміємо, що й їхній час настане. Тому підготовку цього контингенту до практичної роботи ми зробили постійним процесом у наших цехах.

— Що в планах на цей рік?

— По-перше, подальша стабілізація колективу. По-друге, покращення умов роботи через підвищення комфортності та безпеки робочих місць. Потреба в цьому зросла ще й після того, як ми зазнали ворожих руйнувань. Ми вже відновили пошкоджене, люди не постраждали, але цей випадок змусив нас ще більше дбати про їхню безпеку. Також плануємо убезпечити себе енергетично — можливо, за рахунок альтернативних джерел електроенергії.