«Українську лісопереробну компанію» з Рівнешщини можна назвати однією з небагатьох у нашій Асоціації, якій пощастило, якщо базуватися на словах її власника Віктора Охремчука: «Праціємо, як і раніше працювали». Тобто – до війни. Втім, ймовірніше, що це завдяки тому, керівництво виявилося більш вмілим, креативнішим у своїх діях.

А це означає, що «УЛПК», як і раніше, спеціалізується на виробництві якісних пиломатеріалів, меблевої заготівки, меблевого щита та паркету індустріального. Всі відходи переробляються на дрова для камінів, дрова для розпалу, брикети «Pini-kay», а також на деревне вугілля.

– Дуже приємно, що ці ваші слова променяться оптимізмом. І все ж, невже другий, третій рік війни, коли наша промисловість почала «стогнати» від браку кваліфікованих працівників-чоловіків, який вимушено спричинила мобілізація, це вашу компанію ніяк не похитнуло?

        – Знаєте, я вже тридцять років у деревопереробному бізнесі, а це означає, що мене важко чимось здивувати. Звикся, що кризові ситуації виникають у нашій державі періодично – як не фінансова, то ковідна, а нині ще й через війну. Так само знаю, що їх можна й треба долати. І нинішню долаємо, не припиняючи своєї звичної роботи. Скажу більше: якраз у кризові періоди ми отримуємо результати кращі, ніж тоді, коли вони минають.

 – Але, погодьтеся, що нинішня криза все ж особлива…

        – Для нашої компанії вона особлива тим, що Європа, налякана війною в Україні, почала у нас прискореними темпами скуповувати все, що виробляємо.

– Отже, ви – експортери вже з досвідом?

         – Із 1999 року. Переважно європейського спрямування. Є і в китайців інтерес до нашої продукції, але ніяк не зійдемося в ціні: вони хочуть її отримати ледь не даремно.

         – Є серед європейських імпортерів такі, хто з вами в ділових стосунках понад років десять?

         – Можу пригадати французького клієнта, який років пʼятнадцять купував нашу продукцію, і якби не він, не знаю чи пережили б ми важку фінансову кризу 2008 року. І хоча зараз французи не купують у нас, звʼязки ми підтримуємо.

         Є компанії, які купують нашу продукцію з початку створення компанії. Але є й частина таких, які два-три роки стабільно купують, а потім пропадають, а через кілька років знову зʼявляються й поновлюють з нами контракти.

– Що з вашої продукції продається найбільше, зокрема й за кордон?

        – Так одразу й не скажеш. Тут спостерігається певна періодичність: якийсь час найбільш ходовим товаром є, скажімо, паркет, якийсь час більше продаємо меблевого щита. Але найбільшою мірою така періодичність сплеску продажів стосується супутньої продукції – дров, паливних брикетів, деревного вугілля. Ясна річ, тут періодичність має ще й сезонний характер.

        Відповідно організовуємо й виробництво. Якщо падає попит на один вид продукції, нарощуємо виробництво іншого і навпаки. Минулої осені, приміром, був суттєвий спад попиту на паркет, у нинішньому – ситуація виправилася. Буває й таке, що меблеві заготівки, з яких виготовляється щит, якийсь час продаються вигідніше, ніж готовий щит.

       – Асортимент продукції свідчить, що компанія переробляє деревину практично без відходів.

       – Так, у нас налагоджений повний цикл переробки кругляка. При виробництві основних видів продукції відходи, звісно, є, але ми і їх перетворюємо в продукцію.

      – Багато деревообробних підприємств не заморочуються переробкою відходів, а самі їх спалюютьдля отримання теплової енергії для власних потреб…

      – Кожен робить власні розрахунки й обирає, що вигідніше. Приміром, деякі аналогічні компанії крупні шматки деревних відходів  – як-от обаполи – перебивають на щепу, з якої пресують паливні пелети чи брикети. Ми ж порахували, що дешевше – а отже й вигідніше  – буде з таких шматків деревини – без затрат на їхнє перебивання, на клей і  пресування, що потрібно для виготовлення брикетів чи пелет, – випалювати деревне вугілля. Знайшли технологію, придбали спеціальні гідролізні печі – і приросли ще одним видом деревної продукції. Більше того, вигоду маємо при цьому подвійну: протягом восьми годин, поки вугілля доходить до кондиції, отримуємо від цього процесу ще й бонусом тепло. Зараз працюємо над тим, аби його повною мірою раціонально використовувати.

       – Кожна компанія – навіть яка в гіршому становищі, ніж ваша, – вибудовує плани, хай і мінімальні, свого розвитку. Без сумніву, є такий план чи плани і у вашій компанії.

        – Компанія постійно в розвитку, ще з 1996 року, коли біля хати на обійсті запрацювала стрічкова пилорама. За цей час вона виросла в досить сучасне підприємство, на якому трудяться близько півтори сотні працівників, переробляючи повним циклом тисячу кубометрів кругляка щомісяця.

      Як мовиться, не було б щастя, та нещастя помогло. Так і в нашому випадку: в умовах війни зʼявилися вигідні кредити, доступні  ґранти, якими й ми скористалися для подальшого розвитку. Недавнє наше надбання спрямоване на стабілізацію електрозабезпечення  – встановили на території виробництва сонячні панелі.