Відсотків сімдесят замовників прагнуть індивідуалізувати свої меблеві придбання

Компанія Snite, знаний вітчизняний виробник дитячих меблів, змінила характер своєї експортної діяльності із регулярної на періодичну. Сама знайшла те вигіднішим у нинішніх умовах, на нинішньому етапі свого розвитку чи обставини так склалися? Із розмови із співзасновником компанії Сергей Верминский ми зрозуміли, що існує цілий комплекс причин, серед яких і та, що експорт дитячих меблів має певну специфіку. Приміром, ми в експортних історіях розповідали про десятки компаній, які так само періодично виконують замовлення зарубіжних клієнтів, але нерідко серед них трапляються й проекти комплексного вмеблювання житла чи інших об’єктів. Виробник дитячих меблів навряд чи може на такі вигідні замовлення розраховувати. Йому треба докладати більше зусиль і менеджерського вміння, аби отримувати зарубіжні замовлення.
Компанія «Снайт» у минулому – регулярний учасник московських меблевих виставок, була першим українським експонентом на кельнському меблевому форумі (тричі демонструвала там свої меблі), стабільно експортувала їх у Казахстан. Але з відомих причин, як і для десятків інших членів УАМ, російський ринок, а за ним і казахський для «Снайта» був утрачений. Багато компаній, які орієнтувалися значною мірою передусім на російський ринок, його втрата помітно економічно присадила, зумовивши тривалу кризу зростання. «Снайт», уже на той час досить успішний меблевиробник, досвідчений гравець на меблевому ринку, зумів з честю вийти із скрутного становища. Успішно зміцнював свої позиції на вітчизняному ринку, шукав інші експортні можливості, створюючи для цього креативні моделі й проекти дитячих меблів. Ті «китайські» закупівельні цінові умови, які пропонували компанії зарубіжні меблеві ритейлери, торгові мережі, для меблів такого рівня, який гарантував «Снайт», були не тільки економічно невигідними, а й принизливими, тому було вирішено орієнтуватися на кінцевих клієнтів, що й нині залишається незмінним. Неприйнятним для компанії є й те, що ціну виробника дистриб’ютори прагнуть втричі збільшити, і пропоновані відносини «спочатку товар, а гроші якось потім».
– Це позначилося на вашій в минулому активній виставковій діяльності?
– Треба визнати, що вже того піонерського запалу нема. Нині ми не вважаємо для себе доцільним не обминати жодної виставки. Були часи, коли підтримували деякі виставкові проекти на їхньому стартапівському етапі. Набутий в цій справі досвід і практика свідчать, що кожному новому виставковому проекту треба дати можливість відбутися, зміцніти, подолати «дитячі хвороби росту», на ділі продемонструвати те, що декларують його організатори, і тільки тоді участь у новій виставці буде для нас ефективною. Отже зараз у нас «виставкові канікули».
– Призупинили й розробку нових моделей?
– Розробка ніколи не припиняється. Інша справа, що реалізовується не щорічно. В нашій справі й моделі й кількарічної давнини не втрачають статусу меблевих новинок. Їхні вдосконалення й доопрацювання зазвичай тривають роками, чим компанія нині й зайнята. Все частіше ініціаторами внесення змін в базові моделі стають замовники, які прагнуть індивідуалізувати свої меблеві придбання. В цьому сенсі оновлення наших серійних меблів відбувається регулярно – і в кольорах, і в конструктиві.

Рубрика “Історії успіху” започатковано в рамках грантового проекту за підтримки Швейцарського бюро співробітництва в Україні, назва проекту: “Підвищення рівня співпраці та довіри при спільній участі у міжнародних та національних державних закупівлях ” – TENDER TOGETHER.